Вікіекспедиції/Заповідна Корсунщина

Вікіекспедиція тривала два дні — 14-15 липня.

Метою експедиції було доповнити українську Вікіпедію статтями про території природно-заповідного фонду Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, проілюструвати статті про заповідні об'єкти та інші цінні природні території, види рослин і тварин, поширені на Корсунщині. Більшість об'єктів, на які була направлена увага вікіекспедиції, розміщені в долині р. Рось, на ділянках її каньйону та окремих скельних виходах. У зв'язку з цим, учасники вікіекспедиції пересувались на великі дистанції автомобілем, а на ділянках інтересу вікіекспедиції — пішки та на човні «Лисичанка-2».

Учасниками вікіекспедиції стали Василюк Олексій, BioDasha, Andriy4413, Hitana sandra, Igor Balashov (малаколог).

Практично всі об'єкти природно-заповідного фонду, що були обстежені під час експедиції, не представлені в українській вікіпедії статтями, а також не мали фотографій у базі конкурсу «Вікі любить Землю». Можливо, однією з причин цього є те, що всі вони (окрім Корсунь-Шевченківського парку) не позначені на місцевості, не мають охоронних знаків та інформаційних аншлагів. Крім того, в Міністерстві екології та природних ресурсів відсутня документація про ці території та об'єкти ПЗФ.

Описовий звіт

День перший

Дорогою до місця проведення основної частини досліджень, учасники експедиції відвідали також об'єкти природно-заповідного фонду, розміщені неподалік маршруту. Ними стали заповідне урочище «Бурти» та ландшафтний заказник «Медова Долина» у Лисянському районі Черкаської області.

Вали - рештки давнього городища.
Учасники вікіекспедиції «Заповідна Корсуньщина» в заповідному урочищі «Бурти»
Частина учасників експедиції на одному із схилів урочища «Бурти»
Краєвид із одного зі схилів урочища «Бурти»
Процес створення геоботанічого опису рослинних угруповань в урочищі «Бурти»
Stipa capillata L. на схилах урочища "Бурти"
Заказник «Медова долина»
Невеличка перешкода на шляху вікіекспедиції
Богомол — житель Медової долини
Таємничі сліди жителів «Медової долини»
Обговорення плану обстеження території заказника «Медова долина»
Територія заказника «Медова долина»

Перемістившись до Корсунь-Шевченківського району, експедиція відвідала територію заказника «Стеблівський» та пам'яток природи «Скеля „Бурлачка“», «Скеля Адама Міцкевича», «Скеля „Сфінкс“», «Скеля І. С. Нечуя-Левицького» в межах смт. Стеблів. Також учасниками були зафіксовані історико-культурні пам'ятки в межах населеного пункту. Кінцевим об'єктом першого дня став заказник «Виграївський».

Стеблівський заказник
Вигляд з річки: скеля Адама Міцкевича
Пам'ятник І. С. Нечую-Левицькому
Скеля І. Нечуя-Левицького
Краєвид зі скелі І. Нечуя-Левицького
Надпис на скелі І. Нечуя-Левицького
Скеля «Сфінкс» у гранітному ансамблі берега Росі
Скеля «Сфінкс» у гранітному ансамлі берега Росі 2
Пам'ятник Нимидорі — героїні оповідання Івана Нечуя-Левицького «Микола Джеря»
Ліс у заказнику «Виграївський»

Крім того, учасники експедиції обстежили три ділянки, що наразі проектуються для створення нових територій природно-заповідного фонду у Корсунь-Шевченківському районі: каньйон р. Рось та ділянка її колишнього русла в с. Стеблів, схил з ковиловим степом між с. Стеблів та с. Виграїв та схил з ковилово-різнотравним степом біля с. Виграїв. Відзнятий фотоматеріал цих ділянок зможе стати ілюстрацією статей про зазначені заповідні території — після того як вони будуть оголошені рішенням Черкаської обласної ради.

Виходи гранітів на річці Рось, смт. Стеблів
Ковила волосиста (Stipa capillata) на високому березі р. Рось
Гранітні відслонення по р. Рось в околицях смт Стеблів
Гранітні відслонення по р. Рось в околицях смт Стеблів 2
Дослідження по руслу р. Рось на човні Лисичанка-2
Степові угруповання на скелястих берегах р. Рось (околиці смт Стеблів)
Наскельні угруповання на Росі

День другий

В другий день експедиції, учасники відвідали заповідне урочище «Різаний Яр», а також об'єкти, розміщені в самому м. Корсунь-Шевченківський — пам'ятку природи «Острів Зелений», «Корсунь-Шевченківський парк» та розміщену на його території пам'ятку «Каштан Тараса Шевченка», що помилково була зазначена в українській вікіпедії як пам'ятка природи, хоча статусу такого не має.

Жук-олень — червонокнижна комаха в урочищі «Різаний Яр»
Підніжжя гори Янталка в Корсунь-Шевченківському парку
Скелясте русло Росі
Садиба Лопухіних

Крім того, учасники експедиції обстежили ділянку, що наразі проектується для створення нових територій природно-заповідного фонду — гранітні останці в межах с. Карашина.

Попередньо, учасники вікіекспедиції розраховували на можливість додатково обстежити низку об'єктів природно-заповідного фонду в околицях с. Квітки, натомість відвідати їх не вдалось. Разом з тим, зібрана інформація про ці ПЗФ та фотографії учасників експедиції, наявні у власних архівах авторів були також завантажені для об'єктів «Гатки», «Наливайкове (заповідне урочище)», «Кучерява гора», «Шиш-вода», «Підсніжник (заказник)» та «Алея княгині Лопухіної».

Для збору інформації про зазначені ПЗФ, учасники експедиції звернулись за консультацією до краєзнавця, редактора книги «Село Квітки і квітчани: сторінки людської пам'яті» Петра Петровича Євича. Завдяки консультаціям вдалось виявити місце розташування ПЗФ в с. Квітки та їх околицях, що не мають охоронних знаків та якісних карт у архіві Мінприроди України.

Матеріали, отримані та поліпшені в результаті вікіекспедиції

Створені статті у Вікіпедії

Створені категорії у Вікіпедії

Поліпшені статті у Вікіпедії

Написані Вікіновини

n:uk:Заповідну Корсуньщину вивчили учасники вікіекспедиції

Проілюстровані статті у Вікіпедії

Статті, до яких додано відео

Фотогалерея

Commons

Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Вікіекспедиція до Корсунь-Швченківського району

Усі фотографії, завантажені до Вікісховища: