Вікіконференція 2021/Програма/Досягнення Вікіджерел за п'ять років
Досягнення Вікіджерел за п'ять років на YouTube
Доповідач
ред.Запис сесії
ред.Нотатки
ред.Місце виступу
ред.Онлайн
Тривалість
ред.45 хвилин
Формат
ред.Презентація та обговорення
Анотація
ред.Статистична, теоретична й практична сесія про п’ятиріччя роботи спільноти над Вікіджерелами.
Очікувані результати
ред.Користувачі та користувачки зможуть дізнатись що змінилось за п’ять років у Вікіджерелах; ознайомитись зі статистикою; побачити інструменти підрахунку якості у Вікіджерелах; проглянути на живих прикладах куди і як прямують Вікіджерела; зрозуміти виклики; почути малу, але вкрай живу спільноту вільної бібліотеки.
Слайди чи інші матеріали
ред.Вікіджерела — вільна бібліотека, яку можуть редагувати усі охочі. З початку свого заснування й впродовж останніх років ситуація докорінно змінюється на краще. Разом зі зростанням та стабілізацією спільнота вільної бібліотеки розширила
- Історична довідка
На окремому субдомені uk.wikisource.org засновано 2 червня 2006. До того часу український розділ, під назвою «Вікітека», розміщувався на загальному домені wikisource.org.
Перше вікіджерело «Ще не вмерла Україна» додано 4 червня 2006 року.
7 липня 2006 додане перше велике за обсягом джерело. Ним стала «Біблія» у перекладі митрополита Іларіона (Огієнка).
Під час Wikisource Conference 2015 року українська сторона підписалась під Wikisource Mission Statement:
Представити універсальне та відкрите у вільному доступі онлайн сховище текстів та першоджерел, яке буде забезпечене волонтерськими групами всіма мовами, інтегроване з Вікіпедією, проєктами Вікімедіа та іншими джерелами, повторно використовуване всіма.
У серпні 2018 року українські Вікіджерела вимагали скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2059/5 від 27 червня 2018 року, наголошуючи, що без копіювання немає інформації. ЗМІ вперше показали позицію спільноти вільної бібліотеки!
До 21 грудня 2020 року Вікіджерела могли розміщуватись і без Індексу (скану джерела) в Основному просторі.
Після цього правила заборонено без підтвердження сканованої копії додавати сторінки джерел. Винятки: простори зведеної інформації: Архів, Автор, сторінки книжкових колекцій, покажчики тощо.
Отже, Вікіджерела стали на шлях якості proofread.
- Хронологія та адміністративні декади
Вікіджерела доцільніше розділити на безіндексний та індексний період.
- Адміністратори
- MaryankoD та DixonD 2010 – 2015 роки перші кроки. Позиція DixonD щодо безіндексних текстів «топиться» зовнішньою спільнотою. Перші технічні застосування та скановані копії.
- Arxivist та Artem.komisarenko 2016 – ? Другі технічні застосування. Перші опрацювання баз даних. Інтеграція шаблонів Вікіпедії з Вікіджерелами. Енеїда 1798 року у Вікіджерелах!
- Leh Palych, Madvin й Arxivist 2016 – до нині. Стабілізація технічних застосувань, суттєве розширення модулів та технічних застосунків, консенсус щодо сканованих джерел, конкурси. OCR розширення!
Завдяки стабілізації в питанні сканів Вікіджерела почали нарощувати потенціал вільної бібліотеки.
Це і є «сродна праця»!
- Статистика
- Внутрішні показники
- Основний простір: 82 781 (з врахуванням простору Архів) – 10 місце. Без врахування 47 471 – 12 місце.
- Кількість вичитаних сторінок: 48 521 – 13 місце.
- Кількість перевірених сторінок: 25 152 – 11 місце.
- Сторінок зі сканами: 11 283 – 9 місце.
- Кількість активних користувачів – 40 – 15 місце, але фактично не нижче 10. Водночас активність зазначених показників найкращі серед 10.
- Відсоток сторінок зі сканами: 30 місце 24.28%[1]
Показник якості Вікіджерел імперативний і він вираховуються саме відсотком вичитки [category q3] + 2x[category q4][2].
- Зовнішні показники
- 2015-07-01 - 2021-09-28. 18 722 142 перегляди сторінок користувачами.
- 2017-09-06 - 2021-09-28. 6 650 126 унікальних пристроїв.
Індексація пошукових систем працює повільно. Розпізнаний текст може бути непомітний пошуковими системами й пів року.
- Читачі
Тематично читають найбільше: Шкільна програма; Релігійні твори; Допоміжні праці для студентів; Художня література; Архіви; НПА; Суспільні та гуманітарні науковці. Шкільна програма ще не представлена повністю.
- Автори
1309 авторів та авторок. Приблизно 96% чоловіки та 4% жінок. Розрив можна скоротити. Проте, на це потрібні додаткові заходи.
- Конкурси
Хаотичне долучення до тематичних тижнів (2015-2017 роки).
Книжкова Шафа з 2018 року проводилась 3 рази. Наразі формат вичитки та перевірки журі здається більш компромісним і потребує незначних корективів. Починалось з типового змагання між учасниками, що негативно вплинуло на якість.
- 5901 сторінка 2021 року (вичитані та перевірені)
- 5279 сторінок 2020 року (вичитані)
- 2147 сторінок 2018 року (вичитані)
Вкрай активних учасників до 5-7 користувачів.
- Проєкти
Проєктів (чи окремих напрямків) достатньо багато. Вікіджерела можуть давати й аудіокниги, НПА ПЗФ, Архіви, інституції й т.д.
Всі вони потребують своєї спільноти та зацікавлених. Для цього потрібна мотивація й підтримка!
- Спільнота
- Загалом активних і системних користувачів близько 10-ти.
- Є тематичне об’єднання «Ad fontes»: 4 користувачі (3 з України, 1 з Польщі).
- Відсутність конфліктів та злагоджена спільна робота над окремим виданням – швидко і якісно.
- 4-та фактична активність серед всіх мовних розділів (за вичиткою сторінок).
- Виклики
- Освіта. Відсутність достатнього розуміння основ Вікіджерел серед вікіпедистів та вікімедійців.
- Забобони. Хибне уявлення про складність проєкту.
- Просвіта. Незрозумілість як долучати новачків.
- Тінь. Безініціативність та непомітність від організації «опікуна» українського розділу. До прикладу, під час тематичної Книжкової Шафи присвяченій Івану Франку організація хоч і виділила кошти, але відповідальні за освітній й культурний напрямок — проігнорували захід та пропозиції співпраці.
Ресурси. Мала увага до Вікіджерел в матеріальному плані підтримки ініціатив (в межах 0,2-0,5% від сумарних видатків (!)).
- Де вихід?
- Ресурси. Фінансування окремих напрямків розвитку проєкту; затвердження автономного осередку Вікіджерел підлеглому організації.
- Стратегічне. Збільшення підтримки ініціатив до 5% від сумарних видатків.
- Адвокація. Налагодження співпраці між інституціями; отримання дозволів на видання часів УРСР й України від установ, які здійснюють/здійснювали видання за кошти платників податків.
- Толока. Вироблення спільних кроків для залучення нових користувачів та користувачок.
- Кооперація. Співпраця з іншими вікімедійними проєктами.
- Підсумки
- Безіндексний період затримав Вікіджерела мінімум на 5 років роботи. Зовнішня спільнота відкинула розвиток проєкту в статику.
- Ми не вікіпедисти! Розуміння значущості Вікіджерел можуть лише користувачі вільної бібліотеки, які самі є самобутньою спільнотою.
- Не такі Вікіджерела й складні, як їх «малюють». Є стереотип, що Вікіджерела це складно, адже шаблони заскладні, їх багато та незрозуміло з чого почати. Більшість речей або користувачів вчиться практично. Для цього достатньо просто правильно вичитати. Кінцеві шаблони чи виправлення справа досвідчених користувачів.
- Вікіджерела – це про насолоду читання. Все просто. Читаючи текст, ви розвиваєтесь самі та даєте можливість прочитати іншим. Ваш внесок рано чи пізно будуть читати та використовувати.
- Читайте! Заклик не лякатись Вікіджерел та долучатись до спільної праці.
- З обговорення
Більшість критики звелось до створення доступної чи повної довідки у Вікіджерелах. Новачки не розуміють, — досвідчені ті, хто «вижив». Епоху DixonD користувач Base схарактеризував окремо. На його думку, DixonD почав період наведення ладу до читабельності вільної бібліотеки.
Примітки
ред.- ↑ Відносна інформація. До 100% ще далеко, але це не 1% як було на початку. Наразі деякі Вікіджерела різняться в цьому показнику. Одні можуть мати суттєво більший відсоток сторінок зі сканами, але мати їх менше в кількості. Деякі взагалі не мають простору Автор і т.д.
- ↑ Див. phetools.toolforge