Вікі любить традиції/Національний реєстр

Списки об'єктів

Перелік національних, обласних та регіональних об'єктів нематеріальної культурної спадщини України станом на 1 січня 2018 року

Репрезентативний список

Потребують негайної охорони

Національний реєстр

Обласний та регіональний перелік

№ п/п	Назва елемента НКС	Рік внесення елемента НКС до Переліку	Ареал поширення (носія) елемента НКС	Підпорядкування
1	«Петриківський розпис – українське декоративно-орнаментальне малярство ХІХ – ХХІ ст.ст.»	Наказ Міністерства культури України від 14.12.2012 № 1521	Дніпропетровська область, Петриківський район, смт Петриківка Громада селища Петриківка.Петриківське комунальне підприємство «Центр народних ремесел Петриківщини» Петриківської районної ради	Міністерство культури України Український центр культурних досліджень Відділ культури і туризму Петриківської районної державної адміністрації
2	«Опішнянська кераміка»	Додаток 2 до Наказу Міністерства культури України від 07.12.2012 № 1521 Перелік об’єктів (елементів) нематеріальної культурної спадщини України	Полтавська область, Зіньківський район, смт Опішне Громада Полтавської області, Зіньківського району, смт Опішне Приватне підприємство «Гончарний круг» За географічним розташуванням селище Опішня знаходиться в Зіньківському районі Полтавської області. Довкола нього (у межах 16 км) знаходилося 18 менших гончарних осередків, майстри яких до середини ХХ століття виготовляли кераміку, стилістично тотожну з опішнянською. Вони знаходилися в межах сучасних Диканського й Зіньківського районів. Умовно вчені виділяють чотири групи осередків Опішнянського гончарного району: 1) північну (Безруки, Глинське, Лазьки, Малі Будища, Старі Млини, Хижняківка); 2) південну (Великі Будища, Диканька, Чернечий Яр); 3) західну (Батьки, Заїченці, Попівка); 4) східну (Вільхове, Зайцеві хутори, Міські Млини, Півні, Шкідинівка, Яблучне). Основними носіями опішнянської гончарної традиції є народні майстри-гончарі, які отримали професійні знання в традиційному середовищі побутування промислу способом учнівства в старших майстрів. Нині частина гончарів отримала художню освіту, але окремі з них, зберігаючи традиційні технологічні прийоми роботи, стилістично відійшли від народної опішнянської кераміки	Міністерство культури України Український цент культурних досліджень Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному
3	«Косівська мальована кераміка»	Додаток 2 до Наказу Міністерства культури України від 07.12.2012 № 1521 Перелік об’єктів (елементів) нематеріальної культурної спадщини України	Івано-Франківська область, Косівський район, м.Косів Громада Івано-Франківської області, Косівського району, м.Косів. Косівський інститут декоративно-прикладного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Сьогодні найбільше поширення елемент має у м. Косів та його прилеглих селах Пістинь, Вербовець, Старий Косів, а також у смт Кути. Тут проживають цілі творчі родини й окремі майстри, що носіями елемента. Наприклад, родини Гривінських Василя (1963 р.н.), Петра (1959 р.н.) і Марії (1966 р.н.); Ділети-Козак Іванни (1959 р.н.) та Богдана (1957 р.н.); Троців Ігора (1970 р.н. Троць-Якібчук Христини (1977 р.н.) та їх дочки Терези (1997 р.н.); Трушиків Михайла (1963 р.н.) та Галини (1968 р.н.); Тулаїнових - Галини (1955 р.н.), її дочки Тетяни (1980 р.н.) та онуки Слави Анастасії (2009 р.н.); Чорних Ореста (1964 р.н.) та сина Миколи (1997 р.н.); Якібчуків Романа (1954 р.н.) та Людмили (1959 р.н.); а також окремих майстрів Балагурак Христини (1959 р.н.), Бейсюк Оксани (1951 р.н.), Бурмича Богдана (1951 р.н.), Гринюк Марії (1959 р.н.), Джуранюк Валентини (1948 р.н.), Кабин Оксани (1958 р.н.), Угляр Олександри (1945 р.н.), Цвілик-Серьогіної Ірини (1950 р.н.), Шкром'юк Уляни (1952 р.н.) та інших майстрів. Носіями елементу також виступають майстри, об’єднані у творчі майстерні Косівської регіональної організації Національної спілки художників України, що професійно займаються цим традиційним ремеслом. Безпосереднє відношення до побутування елементу та передачу знань про нього має і Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтв JIHAM, який є осередком майстрів-керамістів.	Міністерство культури України Український цент культурних досліджень Управління культури Івано-Франківської обласної державної адміністрації Відділ музейної роботи і охорони культурної спадщини
4	«Кролевецькі ткані рушники»	Додаток 2 до Наказу Міністерства культури України від 07.12.2012 № 1521 Перелік об’єктів (елементів) нематеріальної культурної спадщини України	м.Кролевець, Кролевецький район Сумської області та м.Ніжин, м.Козелець, с.Рихли Чернігівської обасті. Сьогодні виробництво ткних кролевецьких рушників зосереджено у м.Кролевець, Сумської області. Носіями кролевецького переборного ткацтва – громада Сумської області Кролевецького району, м. Кролевець, майстрині Комунального підприємства «Кролевецьке художнє ткацтво», зокрема майстрині, що проживають на Кролевеччині: Гецевич Валентина Петрівна, Калмикова Раїса Іванівна, Петрова Олена Анатоліївна, Минтус Людмила Миколаївна, Найденко Світлана Миколаївна, Борисенко Ольга Богданівна, Соломаха Любов Іванівна, Валова Валентина Олексіївна, Коноваленко Євдокія Андріївна, Мироненко Валентина Олександрівна, Зінченко Тетяна Володимирівна.	Міністерство культури України Український центр культурних досліджень Кролевецька районна державна адміністрація Відділ культури і туризму Кролевецької районої державної адміністрації Районний комунальний заклад «Музей кролевецького ткацтва»
5	«Козацькі пісні Дніпропетровщини»	Наказ Міністерства культури України від 21.01.2015 № 16 Рішення Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України, протокол №4 від 20.11.2014 р.	Дніпропетровська область, окремі виконавці та фольклорні аматорські колективи Дніпропетровської області, Обласний методичний центр клубної роботи та народної творчості	Міністерство культури України Український цент культурних досліджень Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації Комунальне підприємство "Центр народної творчості "Дивокрай" Дніпропетровської обласної ради
6	«Пісенна традиція села Лука» Києво-Святошинського р-ну, Київської області»	Наказ Міністерства культури України від 29.06.2017 №561	село Лука Києво-Святошинського р-ну, Київської області «Пісенна традиція с. Лука» є село Лука, яке розташоване у межиріччі Дніпровських приток річок Тетерів та Ірпеня. Носії: Надія Євгеніївна Лабунська (керівник ансамблю (1948 р.н.), Ганна Володимирівна Волошина (1950 р.н.), Олександра Семенівна Дмитренко (1932 р.н.), Антоніна Ничипорівна Герасименко (1933 р.н.), Марія Федорівна Попова (1952), Софія Федорівна Нестеренко (1951), Павліна Павлівна Біла (1952 р.н.), Валентина Павлівна Бражник (1941 р.н.), Забудська Надія Василівна (1958 р.н.), Скопецька Зінаїда Савеліївна (1953 р.н.). Значна кількість жителів села також є носіями традиційної пісенної культури в побуті, на народних святах, родинних зустрічах тощо	Міністерство культури України Український цент культурних досліджень Управління культури національностей та релігій Київської області державної адміністрації Комунальний заклад Київської обласної ради Київський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи Кафедра фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
7	«Технологія виконання вишивки «білим по білому» селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області»	Наказ Міністерства культури України від 29.06.2017 №561	Існує і функціонує у тривалому часі в соціокультурному середовищі решетилівського краю. Селище Решетилівка Решетилівського району Полтавської області. Носіями елементу є громада селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області, зокрема: родина Пілюгіних, родина Іпатій, родина Вакуленків, а також окремі майстри: Кісь А. В., Коршунова О. В., Москівець Т. О., Коваленко С.А., Шаратіна Т. І., Зобенько Л.П., Таранець К. К., Голуб О. Є. і багато інших вишивальниць, які володіють техніками. Поширення знань про виконання вишивки «білим по білому» селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області здійснює Решетилівський художній професійний ліцей, приватна майстерня художніх промислів «Соломія», Решетилівська дитяча школа мистецтв, Решетилівська гімназія імені І. Л. Олійника.	Міністерство культури України Український цент культурних досліджень Решетилівська райдержадміністрація Сектор культури та туризму Решетилівської райдержадміністрації Решетилівський художній професійний ліцей