Довідка про стан урегулювання свободи відтворення засобами фотографії

Довідка про стан урегулювання в різних країнах свободи відтворення засобами фотографії творів архітектури та скульптури, створених для постійного розміщення в доступних для широкої публіки місцях

У Німеччині існує спеціальний термін Panoramafreiheit (або також Straßenbildfreiheit) , див. http://de.wikipedia.org/wiki/Panoramafreiheit, що перекладається як Свобода панорами, або Свобода для вуличних споруд.

В законі про авторське право Німеччини є положення, яке дозволяє зйомки або створення інших зображень (наприклад, картин), будівль та скульптур, які постійно знаходяться в громадському місці і публікувати такі зображення. При цьому авторські права не вважаються порушеними. http://www.fotorecht.de/publikationen/hundertwasserhaus3.html

Свобода панорами обмежує права власника авторського права вживати заходів у зв'язку з порушенням авторських прав відносно фотографа чи будь-кого, хто поширює зображення. Свобода панорами є винятком з загального правила, за яким власник авторського права має виключне право дозволяти репродукування та розповсюдження твору.

Багато країн мають аналогічні положення, що обмежують сферу авторського права і явно дозволяють фотографувати будівлі і скульптури, розташовані в громадських місцях. Проте є відмінності в інтерпретації цього принципу.

Це визначає, зокрема, стаття 59 німецьких Urheberrechtsgesetz, стаття 27 Швейцарського Urheberrechtsgesetz, розділ 62 Закону про Авторські права, дизайни і патенти Об'єднаного королівства Великобританії і Північної Ірландії

У деяких країнах, наприклад у Франції чи Бельгії, такого загального дозволу немає, а дозволяються лише так звані "випадкові включення".

Сфера охоплення таким дозволом, який дозволяє робити і публікувати знімки в громадських місцях, не турбуючись що твори охороняються авторським правом теж відрізняється між країнами. У більшості країн, ці дозволи застосовуються тільки для зображень тривимірних (об'ємних) архітектурних та скульптурних творів, що розташовані постійно в громадських (доступних для широкої публіки) місцях. "Постійно" зазвичай означає "на час природного життя твору". У Швейцарії, навіть дозволяється фотографування та публікація двовимірних робіт, таких як фрески та графіті, за умови, що зображення не можуть бути використані для цих же цілей, що й оригінали.

Є й більш тонкі відмінності. Так у Німеччині важливо, щоб фотограф також знаходився в момент фотографування у публічному місці. Розташування фотографа не має ніякого значення в Австрії. В багатьох Східноєвропейських країнах, законодавство обмежує цей дозвіл тільки на некомерційне використання зображень. Крім того, існують міжнародні відмінності у визначенні "громадське місце". У більшості країн, це включає в себе тільки зовнішній простір (наприклад, у Німеччині), тоді як деякі інші країни відносять до громадських місць громадські (не приватні) музеї (наприклад, у Великобританії).

Є також європейські країни (такі, як Італія), де досі немає свободи панорами. В Італії, не дивлячись на численні офіційні протести та національні ініціативи публікація фоторепродукцій без дозволу автора все ще повністю заборонена, згідно зі старим італійським законом про авторське право.

Існує положення в Директиві 2001/29/EC Європейського парламенту і Ради від 22 травня 2001 про гармонізацію певних аспектів авторського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві (Directive 2001/29/EC of the European Parliament and of the Council of 22 May 2001 on the harmonisation of certain aspects of copyright and related rights in the information society) – у Статті 5, розділу 3 (h) цієї директиви надається можливість (хоча і не вимагається) державам - членам ЄС включати пункт про "свободу панорами" у свої закони про авторське право..

На думку Громадської організації "Вікімедіа Україна" доцільно внести зміни до Закону України «Про авторське право і суміжні права» з метою введення свободи відтворення засобами фотографії творів архітектури та скульптури, створених для постійного розміщення в доступних для широкої публіки місцях.

Це дозволить прискорити наповнення національного сектору україномовної та іншомовних Вікіпедій, поширювати і поглиблювати інформацію про туристичні об'єкти України, гармонізувати у цій частині вітчизняне законодавство з законодавством ЄС.