Big Fat Brussels Meeting 2022

Big Fat Brussels Meeting — восьма регулярна зустріч представників європейських вікімедійних організацій з фокусом на темі адвокації.

Учасники з України:

• AntonProtsiuk (WMUA)
• NickK

Хто що робить

Фонд Вікімедіа, Ziski Putz Має команду глобальної адвокації (Global Advocacy), основні теми:

• Авторські права
• Захист відповідальності (Liability protection)
• Спостереження
• Права людини
• Дезінформація

Що роблять:

• Освіта депутатів та інших авторів політик
• Робота з союзниками в громадянському суспільстві
• Робота з партнерами по індустрії

Ерік Лут (ВМ Швеція)

• Намагалися не брати участі в поляризованій дискусії (не хочуть бути ні друзями Фейсбука, ні друзями спілок збору авторських зборів)
• Знайшли нішу: переконали, що вони візьмуть участь як голос користувачів матеріалів (цікаво для нас)
• Партнери: цифрові групи, культурні мережі. Це хороша група некомерційного інтернету, але в більшості з них немає юристів та нема достатньо засобів голосно заявляти про себе. Стали центром цієї мережі (стали посилатися на ВМ Швеція в своїх позиціях)
• Прийшли до позиції: якщо ВМ Швеції нема за столом переговорів з певних питань, законодавство буде гіршим.
• Не фокусуються на всьому, лише на окремих питаннях, які їм справді важливі (більш імовірно, що їх почують)
• Приводять не юристів, а людей, які приводять історії зі справжнього життя

Поточні теми ЄС

Готові

• Digital Services Act
• Digital Markets Act

В процесі

• Child Sexual Abuse Material (вимагає сканувати приватні повідомлення на предмет дитячої порнографії: проблема через шифрування повідомлень)
• Регулювання політичної реклами (важливо, щоб статті Вікіпедії не були розцінені як політична реклама, і нас не розцінили як платформу)
• Насильство проти жінок (також стосується домашнього насилля проти всіх статей; 5 з 50 статей про онлайн; проблема у визначенні, аби не заборонили поширення контенту на цю тему)
• Електронні докази (дає право вимагати серверні логи, зокрема й переглядів, але ми їх навіть не зберігаємо)
• Відповідальність за ПЗ з відкритим кодом: акти про штучний інтелект, відповідальність за продукт та кібербезпеку (пропонують обмежити лише випадками, коли не комерціалізується ПЗ, але комерційне ПЗ з відкритим кодом покривається відповідальністю все одно)
• Fair Share (при частині ринку 10% треба платити провайдерам, навряд чи це зачепить Вікіпедію, але все одно проблемна система)
• Дезінформація: нічого нового
• Data Act (пропонують зробити можливість перенесення даних з одного сервісу на інший автоматично, проблема з доступом до даних)
• Е-приватність (пропонують зробити згоду з куками автоматично на рівні браузера за типами, Mozilla підтримують)
• Право на ремонт R2R (може бути зміна до патентного законодавства)
• European Media Freedom Act

Нові потенційні теми:

• Суспільне надбання або CC на урядові роботи (зокрема, на рівні Єврокомісії)
• Директива з баз даних
• Digital commons та цифрова інфраструктура (наприклад, фінансування відкритого ПЗ в критичних місцях)

Вікімедійні ініціативи:

• Хороші практики для вікімедійців щодо виборів та зокрема навколо кандидатів
• Можна тепер перемальовувати картини в суспільному надбанні — можна зробити проєкт на цю тему
• Більше видимості для перекладачів різними мовами (Європейська спілка перекладачів)
• Вікі любить парламенти (фотографування депутатів)

Робочі групи

Вільне ліцензування для матеріалів інституцій ЄС

• Усі матеріали, які публікує Європейська комісія, дефолтно доступні під вільною ліцензією Creative Commons. Але це не так для інших великих органів ЄС — Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу.
• Що потрібно зробити? Варіант один — інтерінституційна угода, щоб інші органи ЄС робили те ж, що й Комісія. Варіант два — почати з Європарламенту, працювати з квесторами Європарламенту (представники політичних груп із адміністративними обов'язками) або із комунікаційниками з апарату парламенту.
• Можливі аргументи — видимість робіт у вікіпроєктах (позитивний приклад матеріалів про ковід Єврокомісії); гроші платників податків = вільний контент.
• Проблема в тому, що це питання не надто популярне, плюс єврочиновники стомилися від питань авторських прав за останні роки.

Приватність

Стосується:

• Користувачів проєктів
• Донорів
• Суб'єктів контенту

Основні теми:

• захист дітей
• право на забуття

Приватність користувачів: багато запитів від поліції, один раз просили навіть списки цих читачів. Фонд намагається сказати «у нас нема цих даних», наскільки це можливо, тому зберігають дані 90 днів.

Контент: Фонд заперечує, що GDPR стосується контенту тим, хто просить видалити контент щодо них (фото або вміст). Натомість посилається на політику щодо біографій живих людей (яка насправді близька до GDPR).

Проблема захисту дітей: дуже сильно захищає в США (з ризиком цензури для дітей), менше в ЄС. Не планують ставити жодних фільтрів, бо це жахливо для приватності. Натомість нам треба задати стандарт: або розробити власну систему верифікації віку (щоб не доводилося користуватися пропрієтарними), або розробити власні противаги (наприклад, шаблони з попередженнями / допомогою).

Проблема з заявками в рамках права на забуття: часто зловживають тролі задля приховування їхніх блокувань, зазвичай відмовляють, якщо спільнота вважає заявку контроверсійною. Але бувають і легітимні заявки, особливо щодо контенту. Винятки з правил (наукові, свобода слова тощо) різні в кожній країні, подекуди кращі для проєктів Вікімедіа, подекуди складніші.

Винятки з АП

Зовсім не гармонізовані між країнами, часом випадково, часом умисно. Але важливо не гармонізувати в гірший бік.

Головний — свобода панорами. Сильно страждає від Бернського триступеневого теста.

Інші важливі:

• цитування (гіперпосилання у Вікіпедії, особливо важливо для Вікіцитат),
• суміжні права (бо ми часто посилаємося на вторинні джерела),
• комерційне використання наших матеріалів (особливо Wikimedia Enterprise)
• урядові роботи
• сканування (Вікісховище та Вікіджерела).

Через те, що ми дозволяємо повторне використання, комерційна вартість опублікованого в нас прямує до нуля.

Освітній виняток зазвичай нам не підходить, бо дуже суворо регулюється (наприклад, у Швеції супроводжується доступом лише для студентів з перевіркою).

Нема просувань по сирітських творах.

Атрибуція фотографій: чи зазначати фотографів саме в статтях? Проблема в окремих спільнотах та країнах.

Краще доступ до джерел, особливо щодо фактчекінгу (на дезінформацію зазвичай нема проблем посилатися: безкоштовний доступ і часто копілефт).

Висновок: треба пріоритизувати, де ми хочемо вести юридичну боротьбу. Потрібні стратегічні рішення.

Інші теми

• Вікіпедію можуть визнати цифровим культурним надбанням ЮНЕСКО, до цього точно варто організувати заходи.
• Хороші способи адвокації: салони, контакти в ЄС, заходи з їжею (на кшталт WikiCheese), редатони для політиків чи суддів, радіо
• Спільні цифрові проєкти: залучення національних мовників, спільний європейський хостинг. Цифровий суверенітет — це добре, але треба, щоб це звучало позитивно
• Добре розширити статті Вікіпедії на конкретні статті з тієї теми, яку ми лобіюємо. Дослідження показує, що судові справи та закони, про які є статті Вікіпедії, цитують у судах частіше (саме в цей бік), тож варто більше висвітлювати цікаві нам закони чи прецеденти