ВГ 2023-11
Головна сторінка | Подати заявку | Регламент | Засади відшкодування | Актуальні проєкти | Комітет | Архів |
Заявка на мікрогрант № ВГ 11/2023
ГО «ВІКІМЕДІА УКРАЇНА» подана 04 листопада 2023 року на сканування архівних копій документів |
Ім'я користувача | Ahonc | Статус | схвалена, на стадії виконання |
---|---|---|---|
Посилання на вікісторінку проєкту | не вказано вікісторінку проєкту | ||
Опис проєкту | отримання в архівах сканів документів, які будуть джерелами для написання статей, а також для оцифрування у Вікіджерелах | ||
Обґрунтування | Скани архівних документів державних органів є цінним джерелом для статей Вікіпедії по адмін.-тер. устрою. І не захищаються авторськими правами (адже створені державними органами). Отримання цих документі допоможе поліпшити статті (планую довести статтю до вибраної). Також планується розпізнавання тексту у Вікіджерелах. Докладніше описано нижче. | ||
Графік реалізації проєкту | кілька місяців | ||
Кошторис | 861.90 + 2050.24 + 2069.75 + 2266.85 | Сума | орієнтовно 7248.74 грн |
Надано | ? грн | ||
тут Комітет з мікрогрантів представить своє рішення | |||
Звіт користувача | ВГ 2023-11/Звіт | Дата закінчення | не подано дати закінчення роботи або дати відкликання заявки |
Підсумок від Комітету з мікрогрантів | на цьому місці Комітет підсумує результати гранту |
Зараз українські архіви почали багато оцифровувати архівних справ. Зокрема деякі надають послуги оцифровки конкретних архівних справ за запитом. І серед цих архівів — ЦДАВО, який зберігає документи вищих органів влади. Я про це дізнався у серпні, мене зацікавило, вирішив отримати деякі документи. А так, як я фанатик географії, і зокрема адмін-тер.устрою, вирішив отримати документи щодо адмінустрою, які можуть знадобитися і вікіпедистам як джерела для статей, і на Вікіджерелах для оцифровки. Але не тільки по нього, і деякі інші цікаві документи. А тут ще прийняли закон про дерадянізацію адмінустрою, яким, зокрема, ліквідували селища міського типу. І я вирішив написати статтю про смт. Але ж я був би не я, якби не вирішив знайти першоджерело (рішення, протокол або повідомлення у відомостях Верховної Ради чи довіднику АТУ). Власне архів документів органів влади може мені в цьому допомогти. До того ж документи органів державної влади в Україні не захищаються авторським правом, то їх можна вантажити до Вікісховища і потім оцифрувати у Вікіджерелах.
Отже, нижче я опишу цікаві документи, які отримав.
Укази Президії Верховної Ради 1938–1940, закони і постанови ВРУ 2004
ред.У 1938 році почала працювати Верховна Рада УРСР, а в 1939–1940 було приєднано західні області до України, тож в цей період є багато цікавого. Я отримав скани справ з оригіналами указів ПВР УРСР 1938–1940 років. Але виявилося, що навіть у такому архіві як ЦДАВО є далеко не всі оригінали багатьох указів, які я там очікував побачити, не було. Тоді я ще попросив протоколи засідань Президії, там вже цікавіше.
Отже, нижче кілька цікавих документів з того, що я отримав. Перший — указ ПВРУ УРСР про віднесення населених пунктів Сталінської області до категорії міст і смт — там 109 населених пунктів змінили статус, ще низка були приєднані до інших. Отже, ми маємо джерело щонайменше для сотні статей (і в деяких я уже виправив помилки — наприклад у статті про місто uk:Покровськ було написано, що воно в 1938 році отримало статус міста і при цьому було перейменоване з Постишева на Красноармійське, проте це не так, перейменоване було орієнтовано десь у березні (цього документа я, на жаль, не знайшов), а містом стало в жовтні, і в тексті указу саме Красноармійське). Другий документ — указ про створення областей в західній Україні. Тут області називаються Львовська, Тарнопольська і Ровенська. Тарнопольську і Ровенську згодом перейменували на сучасні назви. Чи перейменовували Львовську, я поки не дізнався, але спробую. Цей указ теж може бути корисним джерелом для Вікіпедії і оцифрувати у Вікіджерелах треба буде. Третій документ — указ 1940 року про створення районів у цих же областях. Теж може бути джерелом для купи статей (до речі, тут область уже Львівською названа). Далі наведено дві сторінки з протоколу ПВР УРСР № 1938–1939 років: це рішення щодо створення деяких районів і областей (яких не було в другій справі). І тут цікавий факт: у грудні 1938 року створюється Кіровський сільський район з центром у Кіровому, а через місяць при утворенні області Кірове перейменовується на Кіровоград і в указі вже фігурує Кіровоградський район і окремих рішень про перейменування не було. (А що так можна було???) Власне з вищенаведеного зрозуміло, що вигідніше отримувати протоколи — там більше інформації, компактніше і вони пронумеровані, тобто видно, якщо щось пропущено, на відміну від указів. Власне у наведених справах є й багато інших документів: усякі нагородження, призначення звільнення, надання громадянства тощо, просто мене цікавили в першу чергу населені пункти, райони, області.
І ще одна справа з цього розділу. Я вирішив отримати також скан оригіналу договору про державний кордон між Росією та Україною. Там мало би бути два додатки — з описом кордонів і картою, проте в справі цих документів не виявилося (договір нижче). Лише закон про прийняття і договір. І тут ще одна цікавинка: як зберігаються в архіві закони. Як відомо, закон підписує голова Верховної Ради, а потім Президент, але публікується з підписом Президента. Так от, в архівній справі зберігаються дві копії останньої сторінки закону (або першої, якщо вона єдина) — одна з підписом голови ВРУ, а інша — з підписом Президента (або без нього в разі вето). У цій справі ще кілька міжнародних договорів та інші закони і постанови.
Кілька указів я вже опрацював у Вікіджерелах, див. тут.--Ahonc (обговорення) 10:50, 4 листопада 2023 (UTC)
Документи 1920-х років
ред.Також отримав кілька справ за 1920-ті роки: протоколи засідань Президії ВУЦВК за 1923 рік (проте там самі протоколи, власне тексти постанов прийнятих — в інших справах), Центральної адміністративно-територіальної комісії, листування про перейменування населених пунктів. Загалом багато цікавого, я навіть ще не встиг все прочитати (а там не все легко читається — текст друкарської машинки, якому 100 років, не всюди добре видно).
З цікавого для мене наводжу кілька документів: перший документ — це протокол від 7 березня 1923 року, п. 20 — затвердження нового адмін.-тер. устрою (коли були створені округи і райони, останні існували до 1962, а деякі і до 2020 року). І тут на оригіналі протоколу від руки дописано, що постанови вводяться в дію з 1 квітня. Раніше про це не було відомо, всюди пишуть 7 березня або 12 квітня (коли була затверджена доповідь на сесії ВУЦВК). Другий документ — телеграма про перейменування станції Єлисаветград на Зінов'євськ 14.11.1924.
Інші справи (там всілякі перенесення райцентрів або відмови в перенесенні, проєкти тих постанов про АТП, яких нема в справі 927, перелік волостей на 1920 рік тощо):
- File:ЦДАВО 2-2-596. 1923 рік. Протоколи засідань Адміністративно-територіальної комісії при ВУЦВКу (оригінали) та матеріали до них.pdf
- File:ЦДАВО 1-2-661. 1922–1923. Протоколи засідань ЦАТК при ВУЦВКу (оригінали) та матеріали до них.pdf
- File:ЦДАВО 177-1-38. 1920 рік. Списки губерній, повітів і волостей УРСР.pdf
- File:ЦДАВО 177-1-45. 1920 рік. Відомості про адмін.-тер. поділ України на 1920 рік. Список поштово-телеграфних установ Донецької губернії.pdf
І ще дві справи про адмінтерустрій 1961–1963 років я не завантажував, в мене на гуглодиску [1], [2], тут я не впевнений, чи вони вільні, що завантажувати на Вікісховище, але для моєї статті про смт це чудові джерела.
Проте виявилося, що постанови РНК 1933–1937 років знищені, постанов ВУЦВК цього ж періоду і початку 1938 теж нема в ЦДАВО (їх доля мені невідома). Тому я наразі не знаю, де шукати інформацію про перейменування 30-х років (наприклад я знаю, що місто Синельникове (тоді — смт) разом з районом в другій половині 30-х називалося ім. тов. Хатаєвича, але точних дат і документів наразі знайти не вдалося, те саме Постишево було перейменовано між березнем і вереснем 1938, але дати я не знайшов).
Рішення щодо пам'яток
ред.Але окрім адмінустрою, я ще цікавлюся пам'ятками, зокрема в рамках ВЛП, а у Вікіджерелах плануємо проводити конкурс щодо оцифрування документів. А вікіджерельники мені сказали, що оцифровується тільки при наявності скану. Взяти просто документ із сайту ВРУ і перенести на Вікіджерела вже не можна. Тому я вирішив отримати і скани документів щодо пам'яток.
Отже, перші два документи — скани оригіналів постанов РНК УРСР 970 від 1963 року і 442 від 1979: там теж є свої цікавинки (виправлені від руки охоронні номери і викреслені або дописані пам'ятки в першій, два різні текст постанови в другій (на другому написано «Передруковано», він там у кінці), далі кілька рішень виконкому Київської облради і самої облради (а ви знали, що в області було 105 пам'ятників Леніну? І це тільки в рішенні 1970 року).
Але тут є нюанс — там багато надлишкової інформації також. В запитах на сканування вказується фонд, опис, справа і номери сторінок. Я знайшов, у яких справах ці документи, але я не знав, які конкретно сторінки потрібні. Тому тут у файлах, окрім документів по пам'ятках, є ще й інші. При цьому в pdf-ці 1990 року я повикидав усі супровідні документи, лише власне тексти рішень і додатків лишив (там були всякі довідки акти тощо — одне з рішень в тій же справі — в Макарові зносили житловий квартал (8 малоповерхових будинків) для побудови двох багатоквартирних будинків, по кожній квартирі і будинку було складено акти оцінки житла та городу, і ці всі акти йдуть додатками до рішення райради, яке йде як документ до рішення облради, то я ці всі акти та інші подібні документи повикидав, не завантажував на Вікісховище). Тож тут можете мені відшкодувати тільки за сторінки з корисною інформацією.
Іще одне рішення з ДАКО, воно не стосується ВЛП, але було в тому ж пакеті, воно просто в переліку рішень облради на сайті архіву було поруч з рішенням про пам'ятки, і там всього три сторінки, тож я вирішив і його замовити — буде чим проілюструвати статтю про смт.
Підсумок
ред.Отже, на вищенаведені 15 справ я витратив 4981.89 грн. І ще замовив у ДАКО одне рішення по пам'ятках і скан «Відомостей Верховної ради УРСР» за 1965 рік (для моєї статті знадобляться) — там вийшло 2266.85 грн. Там у них хитрі розрахунки цін, виходить у середньому у ЦДАВО бл. 1,40 грн сторінка, а у ДАКО бл. 1,93 грн сторінка. При цьому в архівних справах рахуються аркуші, але якщо в аркуша є написи з обох сторін, то вони сканують обидві. Тому кількість відсканованих сторінок не завжди така, як вказана в описі (а у випадку протоколу ПВР, наведеного вище — там двосторонній друк, тож фактично вдвічі більше). Рахунки і розрахунки можу надіслати листом.
Накладні витрати, як комісії банку, марки і конверти (ЦДАВО просить їм акти з мокрим підписом назад надсилати), я тут не враховував.
Власне, я планую і далі замовляти скани (в мене вішліст аркушів тисяч на 5 вже є). Тож, якщо буде прийнято рішення про задоволення цього мікрогранту, буду ще подавати. Можна навіть сторінку із запитами від користувачів створити, кому що треба.
Обговорення і зауваження:
ред.Голосування членів комітету мікрогрантів
ред.- За, загалом хороша ідея. Якщо розширювати, то треба подумати про дві речі:
- Чи є якісь способи оптимізувати, щоб дізнатися точну кількість потрібних сторінок, або переглянути документ перед скануванням? Бо посіви кукурудзи — це теж історія, але навряд чи це щастя знайде свого читача.
- Кращий формат звітування — таку цікаву розповідь мабуть краще на блог як приклад підтримки мікрогрантом, а тут краще якусь табличку з файликом, вартістю та сторінкою оцифровки на Вікіданих (чи якоюсь метрикою використання у Вікіпедії)
- NickK (обговорення) 23:51, 4 листопада 2023 (UTC)
- Ну це ще не звіт. На звіт я планую довести статтю до вибраного списку і оцифрувати указів більше у Вікіджерелах.--Ahonc (обговорення) 00:16, 5 листопада 2023 (UTC)
- За, це підходить за темою Мікрогранти#Книжки та інша друкована продукція, хоча традиційніше купівлю книг підтримували. нижче писали, що добре було б спробувати це на інституційну роботу перевести, тоді може й вдалося б реалізувати тільки отримання потрібних сторінок, але наче Організація вирішила зробити пріоритет на роботу в освіті, а не у БоГеМА, то менше підтримки тут, на жаль. і публікація на блозі — точно потрібна до звіту :) --アンタナナ 13:28, 11 листопада 2023 (UTC)
- За Добра справа, цілком відповідає місії Фонду Вікімедіа --Perohanych (обговорення) 17:10, 12 листопада 2023 (UTC)
Загальне обговорення
ред.- Жодного слова про те, установа-зберігач поінформована і вітає такий проєкт або про певне оформлення співпраці. Архівний документ може бути сто разів у публічному доступі/надбанні, але якщо ВМУА буде підтримувати підхід "маємо право, бо заплатили", то це можна порівняти з вандалізмом. Моє переконання, що ВМУА може підтримати такий проєкт виключно на основі інституційної співпраці. Елементарну етику для GLAM проєктів ніхто не скасовував. --Anntinomy (обговорення) 11:44, 7 листопада 2023 (UTC)
- Так у нас тисячі архівних справ з українських архівів у Вікісховищі. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 Закону України «Про національний архівний фонд» користувачі архівним фондом мають право «публікувати, оголошувати, цитувати та іншим чином відтворювати зміст архівних документів з посиланням на місце їх зберігання і з дотриманням умов, передбачених законодавством». А документи органів влади не охороняються авторським правом, тож я тут проблем не бачу.--Ahonc (обговорення) 11:57, 7 листопада 2023 (UTC)
- але ВМУА за ці тисячі не платила. відчуй різницю. якщо це піде в грантовий звіт я наполягатиму, щоб було зазначено, що грант надавався на приватний запит, а інституційної співпраці не відбувалося. --Anntinomy (обговорення) 13:45, 7 листопада 2023 (UTC)
- Так у нас тисячі архівних справ з українських архівів у Вікісховищі. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 Закону України «Про національний архівний фонд» користувачі архівним фондом мають право «публікувати, оголошувати, цитувати та іншим чином відтворювати зміст архівних документів з посиланням на місце їх зберігання і з дотриманням умов, передбачених законодавством». А документи органів влади не охороняються авторським правом, тож я тут проблем не бачу.--Ahonc (обговорення) 11:57, 7 листопада 2023 (UTC)
- ще завантажені файли навіть не містять повної назви установи-зберігача, абревіатура не вікіфікована, шаблону "інституція" немає. --Anntinomy (обговорення) 11:54, 7 листопада 2023 (UTC)
- Шаблони інституцій додав.--Ahonc (обговорення) 20:19, 7 листопада 2023 (UTC)
- У регламенті також не знаходжу, що можуть бути вікігранти на проєкти без попереднього опису, обгрунтування та плану. Тут нас ставлять вже перед фактом "відшкодуйте", чи не так? --Anntinomy (обговорення) 15:08, 7 листопада 2023 (UTC)
- Можу повидаляти файли, потім, як відшкодують, назад завантажити. Тут я заздалегідь не знав, скільки воно буде коштувати, і які справи нададуть. Мені ще по 6 справах відмовили (по 5 сказали, що вони числяться в описах, але організація по факту не передала архіву їх, а ще одна потребує реставрації).--Ahonc (обговорення) 17:50, 7 листопада 2023 (UTC)
- За. Повністю підтримую цю ідею! --Jbuket (обговорення) 06:04, 9 листопада 2023 (UTC)