Вікімедіа Україна

Вікіманія 2024

Вікіманія 2024 — щорічна міжнародна конференція для спільноти Вікіпедії та вікіпроєктів. Вона пройде 7—10 серпня у Катовицях (Польща) із підтримкою онлайн-участі.

Українці на Вікіманії 2024

Стипендії на онлайн-участь від «Вікімедіа Україна»

ред.

ГО «Вікімедіа Україна» надає підтримку на віртуальну участь у Вікіманії 2024.

Формат стипендій

ред.

Підтримка для участі у Вікіманії надається активним членам української спільноти.

Критерії
  • Наявність принаймні 100 редагувань в україномовних вікіпроєктах або іншого помітного внеску у розвиток української вікіспільноти (наприклад, організації подій тощо).

Стипендія може покривати:

  • Витрати, потрібні для технічної участі у Вікіманії — наприклад, компенсація витрат на оренду великої техніки на час Вікіманії (ноутбук) чи покупка дрібної (навушники, мікрофон).
    Зокрема стипендія може компенсувати організацію зв'язку в умовах відключень світла (наприклад, покупку недорогих пристроїв на кшталт павербанків, безперебійників для роутера чи модемів).
  • Послуги з догляду за дітьми чи схожі сервіси на час Вікіманії.
  • Логістичні витрати (наприклад, оренда простору як-то коворкінгу для участі).
  • Інші обґрунтовані витрати, які напряму стосуються віртуальної участі у Вікіманії.

«Відвіданням» для отримання стипендії вважається провести хоча б вісім годин на Вікіманії в онлайн-форматі, зокрема відвідати хоча б п'ять сесій основної програми.

Як подати заявку

ред.

Щоб подати заявку, треба заповнити анкету за посиланням. Заповнення форми займе орієнтовно 5-7 хвилин.

Звітування

ред.

Щоб отримати компенсацію витрат, стипендіати повинні до 15 вересня включно подати звіти — описовий та фінансовий.

Стандартно компенсація витрат здійснюється після подання звіту, але за запитом заявника може бути зроблена і одразу після покупки, з обов'язковим поданням звіту згодом.

Описовий звіт

Для описового звіту потрібно подати щось одне з перерахованого нижче на вибір:

  1. Конспект основних ідей із будь-якої конкретної сесії Вікіманії.
  2. Кілька загальних цікавих ідей, які ви дізналися на Вікіманії та які можуть бути корисні для вашої особистої вікідіяльності та/або української вікіспільноти та/або «Вікімедіа Україна».

Звіт має містити не менше ~100-150 слів. Описовий звіт потрібно опублікувати у текстовому форматі на цій сторінці: #Онлайн-учасники

Фінансовий звіт

Також потрібно надіслати документальні підтвердження витрат — чеки та інші документи. Фото і/або електронні версії потрібно надіслати за адресою events wikimedia.org.ua, а фізичні чеки (якщо такі були) — поштою до офісу «Вікімедіа Україна» за адресами, вказаними на цій сторінці, за рахунок отримувача[k 1].

Учасники з України

ред.

Офлайн у Польщі

ред.
За стипендією ГО «Вікімедіа Україна»
Інші учасники та учасниці

Додавайте себе

Онлайн

ред.

Додавайте себе

Сесії про Україну / проєкти «Вікімедіа Україна»

ред.

Відвідані доповіді

ред.

Supporting the Supporters: A Volunteer Supporters’ Network case study

ред.

Волонтерство у Вікіпедії може суттєво відрізнятися від інших видів волонтерства. І у кожній країні волонтерство у Вікіпедії може відрізнятися. Volunteer supporters network допомагає волонтерам з усього світу, пір то пір навчання, це безпечне місце для поширення думок та досвіду. Важливий елемент програми це децентралізація англійської, багато частин проекту використовують іспанську, але організатори розуміють, що цього недостатньо і вони намагаються залучити інші мови. Організатори дуже потребують фідбеку від учасників. --Venzz (обговорення) 08:14, 7 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Data Products as tools for Collaboration

ред.

Середа 10:00, Вірджинія Паундстоун (Фонд Вікімедіа)

Інструменти даних Фонду Вікімедіа

  • На основі аналітики API
    • WikiStats для статистики кожного з проєктів
    • Pageviews Analysis, для статиски перегляду сторінок.
    • Impact Module команди growth, показує красиві цифри використання контенту новачкам
  • Дампи MediaWiki, дозволяє різні дослідження, зокрема, прогалин контенту
  • Quarry на основі реплік БД
  • Інструменти спільноти, наприклад, XTools

Приклад імпакту: при аналізі унікальних пристроїв виявили, що є проблема в Східній Азії, тому додали новий датацентр в Сінгапурі.

Новий проєкт: Commons Impact Metrics, показує використання файлів з Вікісховища, зокрема, з БоГеМА чи фотоконкурсів. Не для всіх категорій, бо дерево категорій занадто заплутане.

Наступний проєкт: інструменти для експериментів. Хочуть окрім опитувань та A/B тестів мати також змогу вимірювати результати за когортами або прогресивним запуском нових версій (поступово збільшувати % користувачів, яких зачіпають зміни).

З того, що нас цікавить: інструмент для прогалин (зокрема, для Євровесни) ще не готовий, старий уже зламався, новий ще в беклозі

NickK (обговорення) 08:48, 7 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Looking into the future of affiliate gatherings: what comes after the Wikimedia Summit?

ред.

Середа 13:30, Ева Мартен та Ніколь Еббер (ВМ Німеччина)

Провели серію Wikimedia Summit у Німеччині, саміт квітня 2024 року був останнім.

Після цього провели опитування, воно на Меті.

Наступний саміт буде в 2026. Про що — поки невідомо, і фідбек від Фонду поки лише заплутує. Тому припинили роботу, бо не розуміюють свого мандату.

Немає фідбеку від Фонду — нічого не роблять. У 2025 скасували саміт через те, що очікували Глобальну раду згідно з хартією — тепер цього немає, і немає й прямої причини для скасування. Дуже дивний підхід, тому під час Вікіманії мало б бути трохи мозкового штурму — NickK (обговорення) 13:34, 7 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Collaborative Learning Hubs: The Fusion of Wiki Corners and School Libraries in STREAM Education

ред.

Середа 13:30-13:55, спікерка: Agnieszka Halicka

Відвідала сесію користувачка:MarianaSenkiv

  • Спікерка є шкільною бібліотекаркою, яка прагне змінити шкільні бібліотеки, щоб вони не фокусувались лише на книгах, а також на активному вивченні, проєктах, створенні 3D-моделей та експериментах.
  • Важливо створити правильний простір для навчання, мобільний простір з різними зонами (наприклад, акустична кабіна).
  • «Slop», нове слово, якого ще немає у Вікіпедії. Це контент, створений ШІ і викладений в інтернеті, якого дуже багато і який не є надійним.
  • У школах нам потрібний ретельно підібраний контент (curated content) і цифрові портфоліо (digital portfolios).
  • Проєкти Вікімедіа Польща: Вікішкола (Wikiszkoła) і Вікітека (Wikiteka).
  • Вікікутки (Wiki Corners) повинні бути в усіх школах та бібліотеках, щоб допомагати учням знаходити різні відкриті джерела інформації, яким також є Вікіпедія. Вони дуже популярні. Діти користуються різними девайсами тут.
  • Проєкти STREAM (R - research): учні вирішують проблеми з реального життя, досліджують навколишній світ, використовуючи різні матеріали.

--MarianaSenkiv (обговорення) 16:44, 16 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Reviving the community spirit - Guinness World Record edit-a-thon as a uniting experience - a case study

ред.

Середа 16:15, Томаш Вшеборовський і Марек Левандовський (ВМ Польща)

Поставили рекорд: 100-годинний марафон з редагування польської Вікіпедії. Тема — спадщина (в широкому сенсі, не лише культурна).

Підготовка тривала близько пів року. Знайшли місце — бібліотеку в центрі Варшави, в якій один з працівників є вікіпедистом. А вимог було багато, особливо щодо надання доказів Книзі рекордів Гіннесса:

  • Всі 100 годин записані на відео
  • Щонайменше 10 редакторів кожного разу, час необмежений (організатори вирішили зміни по 6 годин)
  • Слоти по 4 години для незалежних спостерігачів (не редакторів і не організаторів).
  • На кожному слоті мати бодай одного досвідченого вікімедійця
  • Реєстр усіх

Розіслали масове повідомлення: 126 людей у підсумку записалися, 38 свідків. 13,1 тисяч редагувань, 9,5 тисяч сторінок відредаговано, 293 нових сторінки. Редагування кожні 29,7 секунд.

Найскладніше: мати бекап (запасні редактори — 15 записаних замість 10, запасні свідки, запасні диски для запису відео, їжа 24 години на добу, готель поряд).

Плюси:

  • чудова атмосфера на заході
  • важливість командної роботи
  • випадкові люди долучалися, які навіть не записувалися
  • медична присутність і цілодобова кімната для релаксації
  • церемонія закриття (з джазовими музикантами) для святкування рекорду

Що дізналися:

  • людям сподобалося редагувати групами, в нас занадто мало можливостей групового редагування
  • вікіпедистам подобаються складні челенджі, були навіть волонтери з-за кордону
  • також подобаються зустрічі
  • незвичайні зустрічі подобаються людям, долучилися деякі новачки — особливо молоді, і таким чином деякі з них дізналися більше про ВМ Польща
  • хочуть спробувати тепер поставити ще якесь досягнення

NickK (обговорення) 14:55, 7 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Preserving Stories, Preserving Identity: Wiki Loves Folklore Unveiled

ред.
 
A postcard distributed during the presentation on the contest "Wiki Loves Folklore"

Відвідала Olena Vinsent

Перша половина сесії була присвячена основним ідеям конкурсу "Вікі любить фольклор" та оголошенню переможців.

Друга половина була присвячена конкурсу "Фемінізм та фольклор". Цей конкурс проводиться одночасно з "Вікі любить фольклор" і має на меті документування народної культури різних регіонів через роль жінок. Основною метою конкурсу є збір статей про культурне різноманіття. Статистика: 947 волонтерів та волонтерок по всьому світу опублікували 37854 статті.

Ідея на майбутнє: можливо спробувати провести окрему українську частину "Фемінізм та фольклор".

--OlenaVinsent (WMUA) (обговорення) 21:01, 7 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Museums, Media, Data & Gender: How to Make Images of Women More Visible on Wikimedia?

ред.

Відвідала Olena Vinsent

 
Gender ratio in museum exhibits in the USA

Сесія складалась з кількох частин. В першій частині розповідалось про LEEDS 2023 - «рік культури» у Лідсі, Великобританія. Його очолювала виключно жіноча команда, та основними мисткинями були жінки або представники та представниці інших мало представлених груп. Публікація зображень була ключовою частиною стратегії резиденції. Друга частина сесії була присвячена представленню жінок та етиці в проєктах Вікімедіа.

  • Станом на 2024 рік майже 49% читачів Вікіпедії є жінками, але меньше 20% біографії у Вікіпедії є жіночими і меньше 13% редакторів Вікіпедії є жінками.
  • У 2023 році лише 20% нових редакторів позначили себе як жінки.
  • Під час кампанії Арт+Фемінізм у 2024 відбулось 97 подій у всьому світі, під час яких було створено 27000 статей.
  • Аналіз 18 найбільших музеїв США показав, що 87% їх експонатів створені чоловіками, і 85% білими чоловіками.

Третя частина сесії була присвячена покращенню участі жінок і складалась з обговорення.

--OlenaVinsent (WMUA) (обговорення) 21:01, 7 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

How to fix all linter errors on your wiki

ред.

Четвер 10:00, PMG (польська Вікіпедія)

Є різні помилки в коді Вікіпедії: Special:LintErrors: високий, середній та низький. Крім того, є помилки в оформленні (наприклад, для темного режиму)

Пріоритети:

  1. Виправити шаблони (одразу виправить багато сторінок)
  2. Сторінки довідок (інакше помилки множитимуться й надалі)
  3. Категорії (зазвичай простіші помилки)
  4. Основний простір
  5. Лише потім — інші простори (найжахливіші — портали, майже систематично поламаний код)

Іноді з'являються нові помилки після виправлення старих (наприклад, після виправлення поламаного шаблону стало видно поламаний тег у коді статті)

Проблема з підписами: дехто ставить підписи з поламаним кодом. Є технічні способи виправлення: phab:T362414. Важливо попередити спільноту, особливо якщо ремонтувати сторінки користувачів

У польській Вікіпедії є список pl:User:MalarzBOT/LintErrors/2024, категоризує помилки за простором. Навколо цього є співпраця в технічній Кнайпі.

Що потрібно для виправлення:

  • ботовласник (наприклад, для коду, який багато разів копіювали з тією ж помилкою)
  • снайпер (знаходити помилки в шаблонах, наприклад, '''{{value}}''' ламається, якщо поле порожнє)
  • бульдозер для масових дрібних правок.

Є скрипт, щоб підсвічувати теги pl:User:Wargo/Skrypty/linter_helper.js

У підсумку: польська й німецька вікі майже все виправили, англійська та французька — основний простір.

NickK (обговорення) 08:25, 8 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Charts, the successor of Graphs: A secure and extensible tool for data visualization

ред.

Четвер 10:30, Шимон Грабарчук і Кристофер Чуфо (Фонд Вікімедіа)

Заміна поламаному розширенню Graphs. Можна все ж отримати подібний результат, але це досить hacky.

Більшість графів були досить прості, в основному на основі кількох шаблонів, які копіювали з одних вікі до інших.

Нове розширення Charts. Хочуть, щоб вікіпедисти почали переходити на Charts до кінця цього року. Буде доступно через тег парсера, з обмеженою інтерактивністю. Ідея зробити їх простішими до поширення між вікі (зараз базуються на шаблонах, які копіюються з однієї вікі до іншої).

Нові графи житимуть у просторі Даних на Вікісховищі, буде локалізація. Можна буде викликати в кожній вікі окремо.

Поки що немає фільтрування даних (показати не всі дані) та кастомізації (наприклад, вибору кольорів).

Мета: бета до кінця серпня, перші тестові вікі в вересні, ітерації та забезпечення підтримки переходу зі старого розширення в 4-му кварталі.

NickK (обговорення) 08:58, 8 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Information Integrity during Elections: Collective effort to address mis and disinformation

ред.

Четвер 11:00, панель: модераторка Зискі Патц (Фонд Вікімедіа), двоє фондівців, Франція, Індонезія й американська вчена.

Мова про умисне поширення дезінформації.

Політики все більше вірять у Вікіпедії, в тому сенсі, що вони інвестують в її викривлення. Якщо уряду не вдається цензурувати Вікіпедію, вони намагаються дискредитувати її.

Соцмережі намагаються таргетувати користувачів для поширення інформації, яка їх зацікавить. Вікіпедія не має такого.

Приклади:

  • Франція: WikiZédia, кандидат створив мережу акаунтів для просування інформації про себе
  • Франція: російські фейкові сайти, які маскувалися під респектабельні сайти, та потрапили до фрвікі
  • Індонезія: багатомовна країна, загрози йдуть від масштабу виборів. В основному відмивання минулого (приписування собі минулого як борця за демократію, хоча насправді був за диктатуру)
  • У Техасі є законопроєкт, який криміналізує відкоти політичних редагувань (надто широкий виняток свободи слова)

Рішення:

  • Співпраця з медіаорганізаціями (зокрема, по боротьбі з дезінформацією), щоб бути поінформованими про наявні ризики. Якщо це відбувається деінде, це може відбутися й у Вікіпедії
  • Конференція адмінів і патрульних: запрошення зовнішніх експертів/ок, щоб повідомити про ризики
  • Захист спільноти під час виборів, бути першим контактом, щоб інформувати спільноту, якщо відбувається щось підозріле.
  • Проактивно контактувати зі спільнотою, особливо з адміністраторами.
  • Фонд: проводить дослідження з найновіших тактик дезінформації
  • Команда T&S Фонду може вживати заходів до мереж редакторів, які поширюють дезінформацією
  • Фонд може поширювати інструменти, щоб спільноти
  • DRT (disinformation response taskforce): команди Фонд + спільнота для забезпечення виборів. Починають працювати за ~6 тижнів до найбільших виборів, дозволяють реагувати протягом максимум доби та цілодобово.
  • Ідентифікація та аналіз ризиків: найбільш проблемні сторінки з найбільшим ризиком відкоту, ідентифікація ознак проблемних редагувань. Але не варто ігнорувати й менш популярні сторінки, бо дезінформація може висіти там довше.

Важливо бачити це як тривалий процес тренування афіліатами спільноти.

NickK (обговорення) 10:01, 8 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Abstract Wikipedia and the dream of a universal language

ред.

Серед учасників спільноти Вікіпедії давно йде дискусія про створення універсальної мови для Вікіпедії. За її основу пропонують узяти вчення науковців. Наприклад, Рамон Ллюль хотів зробити систему, де можна вираховувати побудову речень через комбінаторику. Декарт сказав, що мова – це наука. Можна узгодити зі всіма точні значення понять. Лейбніц виступав за алгебру як універсальну мову. Зазначав, що цифри можуть поєднувати природу слова. Кондорсе казав про мову цифр, що, можливо, стало основою комп’ютерних наук. Віденське коло – група, що була провідним ядром логічного позитивізму. Вона займалася пошуком одиниці наукової мови, наголошуючи, що всі дисципліни є частиною однієї системи з можливістю об'єднання. Було зроблено висновок, що питання про універсальну мову є не технічним, а соціальним. Бо невідомо, хто, зрештою, її створить: чи це буде найрозумніший чоловік із Лондона, чи ШІ.

MUDRIST (обговорення) 8 серпня 2024 (UTC)

View it! Tool: Utilizing Structured Data on Commons for Image Discovery

ред.

Четвер 13:30-14:10, спікери: Kevin Payravi (User:SuperHamster), JamieF

Відвідала сесію користувачка:MarianaSenkiv

Слайди презентації

  • View it! є cпособом показати користувачам відповідні медіафайли Wikimedia Commons, що описують статтю, над якою вони працюють або яку читають, або іншим чином пов'язані з нею. Призначений для сортування (має фільтр) та зручного використання та додавання фотографій на сторінку у Вікіпедії та Вікіданих.
  • Інструмент доступний у всьому світі англійською мовою, але його можна застосовувати локально (наразі його локалізовано 21 мовою).
  • У браузері доступні розширені параметри пошуку, включаючи перегляд категорій.
  • Досвід роботи з вікі-галереєю: є кнопка для легкого копіювання зображень у буфер обміну; кнопка показує, чи доступне зображення певного об'єкта (якщо вона синя, фото доступне, якщо сіра, фото недоступне).
  • Поки що немає кампаній, присвячених цьому інструменту.
  • Минулого року у Вікіданих зроблено приблизно 4500 редагувань з використанням View it!

Більше нотаток англійською мовою

--MarianaSenkiv (обговорення) 14:04, 16 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Revision quality algorithms: a subjective view

ред.

Четвер 14:15-14:55, спікер: User:Strainu

Відвідала сесію користувачка:MarianaSenkiv

Слайди презентації

  • Автомодерація спрямована проти вандалізму.
  • З автоматичним поверненням (reversion) потрібно бути обережним, тому що немає людини, яка б це перевіряла.
  • Автоматичні повернення — це хороший інструмент для патрульних. Так, це додаткова робота, але для патрульних означає лише один клік.
  • Автомодераторація є перспективним, збалансованим інструментом, але з обмеженим впливом.

--MarianaSenkiv (обговорення) 15:15, 16 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

A brand new citation option – What does this mean for citation templates?

ред.

Четвер 15:30-16:55, спікерка: Eline Koelman

Відвідала сесію користувачка:MarianaSenkiv

Слайди презентації

  • У візуальному редакторі постала проблема з додаванням сторінок до посилання.
  • Нова функція для посилань. Новий спосіб повторного використання посилань із різними деталями.
  • Два різні види шаблонів посилань: шаблони для оформлення посилань та шаблони для генерації посилань.
  • Проєкт від Wikimedia Deutschland про підпосилання

--MarianaSenkiv (обговорення) 15:15, 16 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

ред.

Четвер 15:30, Дими Димитров і Мішеле Файлла (ВМ Європа).

SLAPP: судові справи, метою яких є не стільки виграти, скільки змусити людей витрачати час, зусилля й гроші на безглузді судові процеси. Зазвичай роблять люди з великою кількістю адвокатів і грошей (наприклад, португальський олігарх).

35—40 випадків проти руху Вікімедіа за минулі 10 років, з них близько 25 в ЄС.

Нещодавня директива ЄС, яка запроваджує захист від безглуздих судових позовів. Захист від судових справ не заради захисту власних прав, а заради обмеження участі громадськості. Там є важливий розділ про захист права на анонімну участь.

Механізми:

  1. швидке закриття (early dismissal) безпідставних справ
  2. застосування до транскордонних справ
  3. компенсація витрат на захист (можна стягнути навіть як завдаток для подання такого позову)
  4. право на участь асоціацій чи профспілок на боці захисників
  5. право не визнавати очевидно безпідставних судових рішень з інших країн

Наступні 2 роки (до 2026): транспозиція директиви на національному рівні — NickK (обговорення) 15:01, 8 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

International wiki photo competitions and armed conflict: if and how

ред.

Четвер 16:15, круглий стіл з модерацією Лодевейка Гелауффа

Конфлікти, війни, окупації, громадянські війни —

Запити до міжнародної команди:

  • Виключити фото з певної країни
  • Повністю виключити певну країну з конкурсу (чи окремі її регіони)
  • Чи прийнятні члени жури з певних країн
  • Чи прийнятна участь людей з певних країн (навіть з фото іншої країни)
  • Комунікації / оголошення міжнародної команди

Дискусія щодо основних принципів: репутація (участь Z робить менш імовірною участь інших людей у конкурсі), нейтральність (голова в пісок), радикальна інклюзивність (не виключати нікого за жодних умов).

Немає рішення, як і очікувалося — NickK (обговорення) 15:01, 8 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Wikimedia & GenAI: A 360 movement panel one year later

ред.

П'ятниця 10:00, круглий стіл з модерацією Сандри Фоконньє та Шані Евенштайн

Як використовують штучний інтелект:

  • Записувати подкасти та відео на основі Вікіпедії
  • RAG: просити згенерувати статтю лише на основі певних даних (наприклад, кількох джерел), це значно підвищує якість контенту
  • Співставляти набори даних (наприклад, колекцію музею з Вікіданими)
  • Класифікація медіа з Вікісховища, зокрема, погано категоризованих
  • Парсити інформацію з Вікіпедію
  • Ефективніше сортування результатів
  • Спрощує написання ботів і скриптів (зокрема, для наповнення Вікіданих)

Челенджі:

  • Інформація з вікі тренує ШІ
  • Але водночас ШІ залежать від якості інформації у вікі, щоб ШІ не тренувався на основі ШІ
  • Треба пояснювати людям, як ШІ можна реально використовувати (зокрема, в контексті нового ШІ-генерованого контенту) та як це впливає на ту роботу, яку ми робимо. Важливо мати сесії з освіти про ШІ на кожній регіональній конференції
  • Уряди також можуть нашими партнерами в будівництві некомерційного ШІ з хорошим управлінням.
  • Ми надто мало інвестуємо в співпраці щодо медіа (на кшталт SVG файлів)
  • Треба використовувати RAG, інакше ШІ вигадує біографії (на кшталт «люди з таким бекграундом зазвичай вчаться в такому університеті»)
  • Ліцензування й атрибуція на умовах CC-BY-SA не функціонує для ШІ
  • Великі ШІ не є відкриті, відкриті ШІ не є якісні. Треба або прийняти, що ми використовуємо закриті, або вкласти сотні мільйонів у розробку відкритих ШІ.

NickK (обговорення) 09:00, 9 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

ред.

П'ятниця 11:00, Cyberpower678 і Джейк Орловіц.

Архівування посилань Інтернет-архіву. Сайти можуть вмирати, або ж замінюватися на щось інше (часом навіть псуватися — наприклад, замість хорошого контенту дезінформація на ту саму тему)

IABot (Internet Archive Bot) почався в 2015 році в енВікі, потім перейшов до шведської, і в підсумку став у всіх Вікіпедіях одразу.

12 лютого 2024 заархівували 20-мільйонне посилання.

Зараз працює:

  • Проходить сторінки в порядку видачі API
  • Парсить вікітекст, перевіряє на мертвість
  • Якщо посилання мертве — перевірка ще через 3 дні, якщо тричі мертве — архівує. Якщо живе — ще через 7 дні.
  • Якщо посилання мертве — підстановка з Інтернет-архіву.
    Паралельно Інтернет-архів зазвичай автоматично підхоплює посилання, які щойно додали до вікі.

Проблеми й рішення:

  • Важко парсити деякі посилання, робота над підвищенням ефективності та доступністю через API
  • Лише один снапшот на посилання, буває таке, що на різних сторінках є різні посилання.
  • Ще будуть інші провайдери, не лише Internet Archive (всього близько 20 архівів)
  • Треба підвищити ефективність, паралельно індексуючи базу посилань і оновлюючи її через нові редагування (а не через повний дамп)
  • Буде переписано на мові Go та матиме кращий інтерфейс

NickK (обговорення) 09:27, 9 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Parsoid is coming! How do I keep up? Wikitext in 2024

ред.

П'ятниця 11:30, Скотт Ананіян.

Новий парсер для відображення вікітексту. Над ним працюють з 2012 року, і мотивація для його розробки став Візуальний редактор (який додає деякі невидимі теги). Метою є повна відповідність вікітексту та HTML. Також має спростити редагування дуже використовуваних сторінок.

У Візуальному редакторі контент уже від початку генерує Parsoid, тепер хочуть і для звичайних переглядів статті. Extension:ParserMigration: у 99% результат має бути однаковий у старій і новій версії, але розробників цікавить 1% випадків, коли це не так. Особливо важливо протестувати з різними гаджетами.

Попередній перехід був з HTML4 на HTML5, це забрало 3 роки, але відкрило шлях до багатьох інновацій.

Важливо буде виправити різні помилки (зокрема, Lint-помилки).

  • Помилки випадають на Special:TrackingCategories (які містять проблемну розмітку, часто додано через шаблони)
  • Розширення Linter, Special:LintErrors
  • Боти (які треба використовувати обережно): AWB, pywikibot, mwbot.
  • Є ще розширення ReplaceText та MassEditRegex, які не підтримуються на вікі Фонду.

Що дозволить новий парсер?

  • Підтримувати нестандартні аргументи шаблонів, наприклад, параметри шаблону, які містить =
  • Стандартизація типів параметрів (для TemplateData)
  • Розділення вікітексту й форматування

NickK (обговорення) 12:03, 9 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

WikiPortraits: Transforming the Wikipedia photo desert into a green oasis

ред.

П'ятниця 14:00, Кевін Пайраві, Франк Шуленбург, Гаральд Кріхел, Дженніфер Лі, Ендрю Лі

Є акаунт з поганими фото https://www.instagram.com/badwikiphotos/ . Звісно, всі хочуть кращі фото, тому створили https://www.wikiportraits.org/ . Є трохи результатів на m:Wiki Covers Events.

Якщо хочете отримати прес-акредитацію на подію чи фестиваль, багато хто не розуміє, що таке чаптер (наприклад, що це за Вікімедіа Україна хоче в нас фотографувати). Значно краще подаватися з мейлу типу @wikipedia.de (підтримує WMDE), мають форму Redaktionsbestätigung.

Шо можна покривати:

  • Фестивальне літо
  • Мобільні фотостудії в національному та всіх регіональних парламентах для фотографування депутатів.
  • Літературні, журналістські та книжкові фестивалі
  • Кінофестивалі (найкрутіший — Каннський)
  • Мобільна фотостудія на South by Southwest, багато незначущих (утч вікіпедистів), але знайшли кількох цікавих людей.

Кошти переважно йдуть на проживання, можливо, одноразові витрати на техніку. Важливо мати хороших (напів-)професійних фотографів, не обов'язково вікіпедистів.

Не завжди вікіпедисти будуть у першому ряду, важливо мати хорошу техніку.

Якщо публікувати в той самий день, ці фото будуть використовуватися в багатьох ЗМІ, які не мають власний кореспондентів.

Якщо є мобільна фотостудія, роздають візитівки на вході та розміщують їх в кімнатах для доповідачів. Також мають форму дозволу, яку підписують спікери, щоб люди розуміли, що таке Creative Commons.

Інструмент m:Wiki List Tool для аналізу, хто є на події, оцінює якість і відвідуваність та підтягує, які фото вже є для цієї особи. Інший інструмент — https://orator-matcher.toolforge.org/

NickK (обговорення) 12:57, 9 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Lightning Talk Showcase II

ред.

П'ятниця 15:30

  • Organizer Lab, Alex Stinson (WMF). Навчальна програма для організаторів, 5 відеодзвінків і 6 онлайн-модулів. Типові проблеми — погане визначення аудиторій, над утриманням яких слід працювати, і заходи, які не завжди приносять бажаний контент.
  • Кампанія щодо помилок у Вікіпедії, Klára Joklová (WMCZ). Є сторінка кампанії error.wikimedia.cz, набір промоційних стікерів і відео. Рекомендують самим відредагувати, написати на СО, або на мейл.
  • WikiLearn, Асаф Бартов (Фонд Вікімедіа). Платформа навчання зі структурованими матеріалами різними мовами, підтримкою завдань та фідбеку учасникам на основі вільної технології Open edx: learn.wiki. Є низка курсів, всі відео мають субтитри, є можливість перекласти курси на інтерфейсі Мети.
  • Wikidata XX Days, Lydia Pintscher (WMDE) та Léa Lacroix. Важко зібрати разом спільноту Вікіданих, провели 7 кампаній (наприклад, Data Quality Days, Data Modelling Days). Обирали тип програми кожного разу різний для експериментів. Збирати спільноту разом — позитив (особливо ті, хто зазвичай не долучаються до офлайнових подій), плюс проводили цікаві ігри. Не всі формати й інструменти працювали добре: учасників було менше, якщо контент був доступний асинхронно.
  • Програма She Leads, Nitesh Gill (CIS-A2K). Розвиток жінок-лідерок, програма на 2,5 місяців, понад 20 ідей, виросла з WikiWomenCamp. Головний плюс — перший досвід для багатьох учасниць, підйом мотивації для багатьох.
  • The Wikimedia Library, Sam Walton (WMF). Дає доступ до великої кількості ресурсів за пейволом. Розширили на низку ресурсів, зокрема IEEE. Хочуть розширити колекції з фокусом на неангломовні. wikipedialibrary*равлик*wikimedia.org
  • Менструальна юстиція, Lucy Moore (WMUK). Смітники для жіночих продуктів гігієни мають 2 фото на Сховищі, автоматів з продажів презервативів — 200.
  • Якість контенту про здоров'я чоловіків і жінок, Doc James, Hydra rain (WMed). Перевіряли контент в англійській Вікіпедії. Перевірили 1000 найпопулярніших статей (43% переглядів з усіх 50К статей), порівняли з 2 підручниками Британії й Канади. 93% статті нейтральні, 5% жіночі, 2% чоловічі (різниця переважно за рахунок вагітності). Жіночі статті мають суттєво вищу оцінку якості, трохи більше виносок, трохи менше редагувань. Загалом якість співрозмірна.
  • Wiki4Inclusion, Joy Agyepong (Гана, живе в Чехії). Проєкт з підтримки жестової мови для відео
  • 60 Minutes, Leserättin (німецька Вікіпедія). Онлайн-тренінги про гендер і різноманітність, народилися під час ковіду в 2020. Обговорюють використання термінів або зображень у статтях (наприклад, на тему раси чи фемінітивів), гендерний розрив у статтях, різноманітність спільноти і читацької аудиторії.
  • Відео A Wiki Minute, Lucas Pasqual (Фонд Вікімедіа). Пояснюють редагування Вікіпедії в багатомовних відео по 1 хвилин кожне. Відео для зовнішніх аудиторій. Різного розміру для різних платформ соцмереж. Відео допомагають поліпшити NPS (Net promoter score): навіть 1 відео на 1 хвилину додають 15—20%. Може, нам поширювати такі? w.wiki/AfpD
  • GLAMorous Europe, Gerd Müller, Anne Mühlich (Digitalwarenkombinat). Поєднує набори даних з Вікіданих та IIIF та показує людям твори мистецтва. Додаток показує різні твори мистецтва з установ БоГеМА Європи та дозволяє свайпити їх, у майбутньому пропонуватиме ще кращі рекомендації. Також дозволяє реміксити. glam-europe.de

NickK (обговорення) 14:36, 9 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Peer Support for Developing and Accelerating Affiliate Fundraising

ред.

Субота 10:00, Amy Fowler та Julia Brungs (Фонд Вікімедіа)

  • Фонд сам фандрейзить переважно в Пн Америці (102 MUSD на рік) та Європі (46 MUSD на рік). Уже більше мейлом, ніж банером з комп'ютера, але банером з комп'ютера + мобільних у сумі все одно більше. Найбільші успіхи — коли кампанії локалізовані
  • ВМ Швеція розповіла про фандрейзинг на вулицях: збирали кошти біля бібліотек та інших GLAM'ів. Залучили 34 нових члени (в середньому 1/годину), єдиний бренд, який спрацював — Вікіпедія.
  • У Фонду є нова працівниця Siri Oldervik, яка працюватиме над підтримкою фандрейзингу афілійованих організацій. Повністю почне працювати в липні 2025.
  • Є дзвінок для фандрейзерів різних чаптерів (Європа + з наступного року Бразилія). Група неформальна, збирається ~ раз на квартал
  • Valentina Calcagno з ВМ Європа, готує структуровану підтримку з фандрейзингу. Фокус на фінансуванні ЄС.
  • Фонд є в процесі створення системи CRM для волонтерів, невідомо, чи це буде доступно афілійованим організаціям.
  • Airtable — Christen із Wikitongues, CRM дуже подобається
  • Фонд додає нові способи обробки платежів, якщо ми хочемо додати щось українське — треба звертатися.

NickK (обговорення) 08:56, 10 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Meet the 2024 Wikimedia Foundation Board of Trustees candidates

ред.

Субота 11:00

Зустріч із кандидат(к)ами до правління Фонду.

  • Боббі Шабангу (Пд Африка), редактор з 2012, голова правління ВМ Пд Африка, брав участь у дискусіях щодо стратегії 2030. Його найбільше цікавлять недопредставлений контент та малі мови Африки, добре розуміє малі спільноти; хоче працювати над різноманітністю, інклюзивністю і більш репрезентативною екосистемою знань, особливо в недопредставлених регіонах.
  • Крістел Штайгенбергер (Німеччина). Колишній адмін німецької Вікіпедії, адмін Сховища, міжнародна команда Wiki Loves Folklore, працівниця команди безпеки Фонду. Сильні сторони — терплячість, любов до руху, допитливість і креативність. У попередних дискусіях підтримувала Україну.
  • Діон Стейн (Пд Африка). Дуже активний у Вікіпедії мовою африканс, у правлінні ВМ Пд Африка. Пенсіонер, раніше був у проєктному менеджменті. Незрозуміло що, говорив про те, що не всі розуміють проблеми малих вікі, переважно про високі ціни на підручники.
  • Ерік Генбург (США). Вірить у нашу місію, досвід в НГО (зокрема як керівника), був у виконкомі місцевої ради. Написав 4 книги про НГО. Зовсім не згадав про досвід у спільноті
  • Фарах Джек Мустаклем (Палестина). Програміст, працює в галузі цифрових прав. Редактор з 2005, співзасновник і член правління ВМ Левант, був у багатьох комітетах Фонду. Працює над регіональним арабським хабом. Іде до правління, щоб додати різноманітності, сприяти створенню нової хартії, боротися з дезінформацією, фокусуватися на правах людини. У попередніх дискусіях з українського питання підтримував позицію «не можна виключати жодної країни».
  • Лейн Расберрі (США). Хоче віддати більше повноважень Фонду іншим, фінансову прозорість і більше фінансувати спільноту, Фонд має розвивати співпрацю з університетами, але при тому не наймати нових працівників (як?). Хоче, щоб дали більше голосу 99% неафілійованих волонтерів, бо Фонд наче їх боїться. Професійний вікіпедист протягом 12 років, засновник ВМ Медицина та ВМ ЛГБТ+, провів понад сотню вікізустрічей. Залучений у багатьох рухах від анархізму та комунізму до реклами фітотерапії та якоїсь церкви.
  • Лоренцо Лоса (Італія). Вікіпедист із 2004, адмін італійської Вікіпедії, понад 1 млн редагувань, зараз у правління. Вважає, що спільноти є головним активом руху. Хоче працювати над проблемами майбутнього, такими як ШІ та демографічні зміни.
  • Мачей Надзікевич (Польща). Експерт у цифрових правах, адмін польської Вікіпедії, член Small Wiki Monitoring Team, 100wikidays, правління ВМ Польща та ВМ Європа. Головна позиція — ефективно використовувати час волонтерів, хоче зробити правління відкритішим, має досвід відкритості (і тому відповів на всі питання).
  • Мухаммад Авад Альхассан (Гана). Працює в адвокації освіти, завжди хотів підтримувати корінні спільноти. Залучає нових редакторів з 2020 року. Іде в правління, щоб показати, що будь-хто в світі може потрапити до Правління. Неясно, яка його програма взагалі.
  • Розі Стівенсон-Гуднайт (США, сербського походження). Іде на другий термін. Досвід в менеджменті, зараз на пенсії. Редактор з 2007, адмін з 2009, дізналася про вікі від сина, який волонтерив в Україні. Була в дуже багатьох афілійованих організаціях (6 штук, від ВМ Вашингтон DC до WikiCemeteries), працювала над прогалинами контенту. Так захопилася, що не встигла розповісти програму
  • Тесліма Абдулкарім (Нігерія). Хоче представляти Африку, дуже молода та має нові ідеї. Вона почала редагувати, почала організовувати якісь заходи, не маючи жодної позиції (?!), зараз у правлінні ВМ Медицина. Перша жінка-президент організації свого народу, заснувала нову фундації. Приносить до правління молодість, вміє слухати, вона вміє готувати
  • Вікторія Дороніна (Білорусь / Британія). PhD, друга жінка-адмін рувікі, двічі була в російському арбкомі. Наразі в правлінні Фонду, допомогла обрати нового CTO, змінила права вибору повірених Фонду, розробила процедуру відкриття нових сестринських проєктів. Проти хартії, бо Глобальна рада максимум 100 членів (забагато), зміни складно вносити. Підтримала б хартію з чіткою метою та орієнтовану на рішення проблем. Має досвід цензури та диктатуру, хоче працювати в технічній раді, над сестринськими проєктами та розробкою нової хартії. Була на українській зустрічі, де виступала російською.

Голосування 3 — 17 вересня — NickK (обговорення) 09:45, 10 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Improving Wiki Workflows with GenAI: A practical workshop

ред.

Субота 13:30, панель Шані Евенштайн, Семюел Кляйн, Іларіо Валделлі та Ендрю Лі.

ШІ інструменти: ChatGPT, Claude, Gemini, Copilot, Llama, HuggingFace

  1. Вікіпедія.
  2. Генерування зображень. Інструмети: Craiyon (безкоштовно), Nightcafe, Adobe Firefly (мало кредитів), ChatGPT4o (зображення лише в платній версії). ChatGPT4o дає найкращий результат і навіть дає разом з тим опис зображення. Проблема копірайту залишається, але загалом непогано працює для всіляких графіків, діаграм і схем. Але не варто завантажувати зображення, які є імітацією чогось існуючого. Дуже корисно для зображень для різних звітів і презентацій
  3. Вікідані. Історія мистецтва складна, і в одному джерелі можуть бути значення на кшталт «поч. XIX ст.», «ймовірно сер. ХУШ ст.» та «пізній палеоліт», але ШІ непогано конвертує такі дані для Вікіданих з усіма qualifiers. Треба добре потренувати цю модель (є набір англійською https://chatgpt.com/share/b96bf284-c28b-4a8c-b014-229da4849c2c ). Може, допоможе нашому ВЛП?

NickK (обговорення) 13:32, 10 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Open Education and Collaboration Amidst War in Ukraine

ред.

Субота 15:30, дистанційно Тетяна Колеснікова з України та Дженнрін з CC

Бібліотекарка, директорка бібліотеки Українського державного університету науки і технологій (УДУНТ/USUST, Дніпро).

Під час війни сфокусувалися на невеликій кількості проєктів, передусім OER (Open Educational Resources — відкриті підручники). Хочуть зробити їх передусім електронними (для онлайн-освіти та для людей з інвалідністю), безкоштовними, сучасними (швидкість оновлення) й україномовними.

Бібліотекарі УДУНТ пройшли курс створення контенту (наш?), створили низку нових статей, наприклад, Плахотник Володимир Миколайович. Є членами європейської мережі бібліотекарів. Створили перший в Україні пул відкритих підручників (24 шт) та інтегрувати їх до ORC.

Дженнрін: зробили запит на проєкти, у лютому 2023 CC профінансували переклад і адаптацію MOOC з відкритих підручників.

Хоче залучити інші університети до цього проєкту, щоб створити пул відкритих підручників. Започаткували цикл всеукраїнських вебінарів для інших університетів України. Видала посібник https://crust.ust.edu.ua/items/273b8168-c7a3-414b-b550-56c9e189b4ff . Створили 31 відео з комп'ютерних наук під CC.

Чи думали про наповнення Вікіпедії на основі цих підручників під CC? Єдиним бар'єром є час.

Треба сконтактувати: https://library.ust.edu.ua/uk/page/director

Impact Visualizer: a new tool to explore how a collection of articles develops over time

ред.

Субота 16:15, Сейдж Росс / Sage (WikiEd)

Новий інструмент https://impact.wikiedu.org та https://impact-visualizer.wmcloud.org/ . Дозволяє аналізувати створення статей у певній галузі за часом та бачити вплив кампаній. Дозволяє розділяти вплив освітньої програми та інших проєктів.

Поки не підтримує українську мову, сумно. Базується на інструменті Wiki Who wrote this, який підтримує лише ~18 мов, нові мови додаватимуться поступово. Щоб додати українську, треба додати її перш за все до Who wrote this.

NickK (обговорення) 14:56, 10 серпня 2024 (UTC)[відповісти]


From Erasure to Documentation: Authority Control Data for Indian Artists and Artisans

ред.

Відвідала Olena Vinsent

Цю сесію я відвідала через те, що робота з висвітленням малопредставлених груп схожа для різних груп.

Інформація про більшість художників країни та ремісників із нижчих каст залишається незадокументованою або стирається.

Основні виклики:

  • труднощі в отриманні вичерпної інформації про видатних художників з маргіналізованих груп
  • історичні фактори: стійка кастова система та неадекватна постколоніальна инфраструктура
  • труднощі з пошуком авторитетних джерел
  • відсутність інформації про маргіналізовані спільноти через дисбаланс презентації
  • проблема західноцентричних критерії помітності
  • відсутність бібліографічних даних для індійських художників з маргіналізованих груп
  • успішне створення 700 записів у Вікіданих

--OlenaVinsent (WMUA) (обговорення) 22:20, 12 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

How did the Spanish LGBT Wikiproject go from 5 to 750 new articles per year?

ред.

Відвідала Olena Vinsent

В 2007 році був створен проєкт ЛГБТ, спочатку він був дуже активний, але з часом активність спадала. Але у 2021 році з новими користувачами та користувачками відбулось відродження проєкту.

 
Сесія під час Вікіманії 2024

Чому було вирішено відродити проєкт: Вікіпедія є першим джерелом довідкової інформації, тому вкрай важливо що б вміст цих статей відображав реальність, коли традиційні ЗМІ цього не роблять. Відсутність згадок про регіональний ЛГБТ рух. Надмірний акцент на постатях з глобальної півночі.

Як відтворили проєкт:

  • створяли зв'язки і контакти з іншими афіліатами
  • створили тематичні списки відсутніх статей
  • створили цілі по контенту за країнами
  • створили безпечний простір для спілкування редакторів
  • створили конкурси для мотивації
 
Сесія під час Вікіманії 2024

Створення безпечної та активної спільноти:

  • груповий чат в Телеграмі
  • Вкладка "Спільнота" з оновленою довідкою
  • Інформаційна вкладка з історією вікіпроєкту
  • Створення талісману вікіпроєкту
  • Веб-сайт
  • Керівництво представлено ЛГБТ людьми

Проведення "Місяцю правда 2023"

  • 115 учасників та учасниць
  • 305 нових статей

Проведення "Місяцю правда 2024"

  • 370 нових та покращених статей.
  • 224 учасника та учасниці

--OlenaVinsent (WMUA) (обговорення) 22:20, 12 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

The Impact of the Wikipedia Editing Course for Autistic People

ред.

Відвідала Olena Vinsent

На сесії було представлено новаторську навчальну програму Вікіпедії, розроблену для людей з аутизмом. Визнаючи їхній потенціал для збагачення Вікіпедії, курс усуває розрив, звертаючись до їхніх унікальних стилів навчання. Було представлено обґрунтування проекту, структуру курсу та результати пілотної програми, включно з підвищенням довіри учасників і сприятливою спільнотою навчання.

 
Сесія під час Вікіманії 2024

Користь для Вікіпедії:

  • розширити базу знань за допомогою використання сильних сторін та інтересів людей з високофункціональним аутизмом
  • глибокі інтереси для конкретних тем
  • любов до структури
  • увага до деталей
  • "гостре оке" на пошук невідповідностей

Користь для людей з аутизмом:

  • можливість поділитись своїми знаннями
  • розширити свою цифрову грамотність
  • удосконалити свої навички спілкування
  • взяти участь у спільному проєкті

Було кілька невдалих спроб, і тільки у 2024 році проєкт здійснився.

Проривом стало залучення медіаексперта і публікації у головних газетах Ізраїля.

 
Сесія під час Вікіманії 2024

Результати:

  • 27 реєстрацій
  • 14 учасників
  • від від 16 до 47 років

Основна структура курсу:

  • асинхронне навчання - включає 6 навчальних блоків
  • синхронні наради - шість синхронних зустрічей
  • індивідуальне керівництво - особистий досвід набувається через щотижневі завдання, він супроводжується персональним керівництвом.

Виклики та труднощі:

  • зміцнення довіри між учасниками
  • складно створити підтримуюче середовище в Зумі
  • більшість учасників мали труднощі з спілкуванням
  • відмінності у здібностях
  • поведінкові проблеми

Результати: 1 когорта - відредаговано 110 статей 2 корогта - відредаговано 210 статей

--OlenaVinsent (WMUA) (обговорення) 22:20, 12 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Нотатки

ред.

Звіти стипендіатів

ред.

Онлайн-учасники

ред.

Для описового звіту потрібно подати щось одне з перерахованого нижче на вибір:

  1. Конспект основних ідей із будь-якої конкретної сесії Вікіманії (у розділі вище).
  2. Кілька загальних цікавих ідей, які ви дізналися на Вікіманії та які можуть бути корисні для вашої особистої вікідіяльності та/або української вікіспільноти та/або «Вікімедіа Україна».

Андрій Гриценко

ред.

Традиційно Вікіманія - це щорічне свято, можлмвість послухати нові ідеї та хоча б віртуально поспілкуватися. Намагався відвідувати всі цікаві для себе сесії, перш за все - з ОПВ. Приємно здивувало, активний розвиток освітньої програми в університетах Європи 7 серпня - сесія Антона Процюка "Українська вікіспільнота під час війни: від короткочасних швів до тривалої адаптації". Як завше цікаво було слухати Асаф Бартов на тему: "OpenRefine + Wikidata = ~*магія*~". Паралельно тривала освітянська сесія "Центри спільного навчання: поєднання Wiki-кутків і шкільних бібліотек у STREAM Education" Агнешки Галицької. Чимало практичних навичок вдалося почути на сесії "Позашкільні організації Wikimedia: як зв’язати університети з рухом", яку проводили Нікос Лікомітрос, Аафі, Еге, а також у продовження теми "Система Екво = студенти у групах + колаборація із адміністрацією ЗВО". З'явилися певні ідеї щодо ролі адміністрації та корпоративного духу щодо застосування можливостей Вікіпедії в українських університетах.

8 серпня відвідав сесію "Що думають педагоги про використання Вікіпедії як навчального засобу?" Пьотра Конєчного та Шані Евенштейн Сігалов. Тему прожовжив Кірсті Росс з сесією "Руйнування веж зі слонової кістки: об’єднання університетів і спільнот відкритих знань".

З інших тем було цікаво послухати ідеї Елін Коелман на сесії: "Абсолютно новий параметр цитування – що це означає для шаблонів цитат?" та "Архетипи волонтерів: як ми можемо виховувати майбутні покоління волонтерів Вікімедіа?" (Ріта Хо).

Важлива тема - це падіння інтересу до вікіпедії у світі (в т.ч. й до української) та падіння рівня якості матеріалу в мережі внасділок використання ШІ. Про це говорили в ході "чату біля каміна з керівниками Фонду Вікімедіа". Спробували знайти рецепт: Зробити ВП більш цінною для суспільства

Із сесій 10 серпня варто виокремити "Вікіпедія та журналістика: досвід Comunicar Diversidad від Wikimedia Argentina" (Вік Сфрісо), "Вікімедіа — це більше: як сестри можуть допомогти подолати проблеми Вікіпедій" (Роланд Унгер). З 14:30 довелось "розриватися" між чотирма цікавим сесіями: "Майбутнє вікіпедиста за місцем проживання" (Джейк Орловіц), "Захист дітей у Вікіпедії: семінар із вирішення проблем прав дитини" (Річард Гейнс), "Покращення робочих процесів Wiki за допомогою GenAI: практичний семінар" (Шані Евенстайн Сігалов, Ендрю Ліх, Сем Кляйн, Іларіо Вальделлі), а також "Написано ШІ" - Як модерувати вміст на вікі в мінливому Інтернеті?" (Шимон Грабарчук, Ольга Василева). Ну і звичайно о 18:00 Церемонія закриття Вікіманії 2024.

Офлайн-учасники

ред.

Щоб подати звіт про участь у конференції, потрібно відповісти у відведеному вам розділі на наведені тут питання.

  1. Які ваші загальні враження від конференції? Чи була вона корисною для вашої вікімедійної роботи?
  2. Наведіть 2-3 сесії, які вам особливо запам'яталися / були для вас особливо корисними — і чому.
  3. Назвіть 2-3 ідеї / інсайти / новини, про які ви дізналися з конференції і які можуть бути корисними вам особисто та / або українській вікіспільноті загалом
  4. Чи познайомилися ви із новими людьми на конференції? Наведіть приклади конкретних людей та / або груп людей, із якими познайомилися.
  5. Чи з'явилися за результатами конференції у вас ідеї нових співпраць або й конкретні плани? Якщо так, розкажіть про них.
  6. Якщо ви виступали на конференції, розкажіть про це — назва сесії, посилання на слайди тощо.
  7. Чи отримали ви якісь нові навички, чи поглибили свої знання на якусь тему?

Rina.sl

ред.

1. Які ваші загальні враження від конференції? Чи була вона корисною для вашої вікімедійної роботи?

Вікіманія 2024 — це перша Вікіманія, яку я відвідала. Це дуже важлива подія для кожного Віківолонтера, тож я відчуваю неймовірну вдячність, що отримала можливість відвідати її вживу. Також з іншого боку — це велика відповідальність, бо я відчувала що представляю не тільки себе, а й велику та дружню українську Вікіродину та українську частину фотоконкурсу «Вікі любить пам'ятки», оскільки є над ним працюю, як проєктна менеджерка. Маю сильну віру, що це була успішна конференція для мене, оскільки я познаймилася з багатьма Вікімедійцями, дізналася більше про нові проєкти та напрямки Вікіруху й також поділилася досвідом Української спільноти. Крім того, вперше я провела на україномовній зустрічі певні вправи з тімбілдінгу, які допомогли нам краще пізнати один одного та створили дружню та підтримуючу атмосферу в команді. Також, я вважаю, що наша команда присутніх українців офлайн дуже успішно себе проявила на конференції і кожен відчув підтримку колег та натхнення робити для Вікіруху ще більше.

Посилання на категорію Вікісховища з моїм фотозвітом із Вікіманії 2024: commons:Category:Wikimania 2024 by Rina.sl‎ Посилання на категорію Вікісховища з фотографіями мене із Вікіманії 2024: commons:Category:Rina.sl at Wikimania 2024

2-3. Наведіть 2-3 сесії, які вам особливо запам'яталися / були для вас особливо корисними — і чому. Назвіть 2-3 ідеї / інсайти / новини, про які ви дізналися з конференції і які можуть бути корисними вам особисто та / або українській вікіспільноті загалом

Під час Вікіманії 2024 я відвідала близько 10 сесій, 3 мітапи, та Wikiwomen Summit. Досить складно виділити декілька, бо кожна зустріч була важливою та повною нових знань. Саме тому я б хотіла поєднати ці питання.

Але напевно мені дуже запам'яталася сесія, яку я відвідала першою на цій конференції «Preserving Stories, Preserving Identity: Wiki Loves Folklore Unveiled», яка була присвячена конкурсу «Вікі любить фольклор». Цей конкурс не є для мене новим і я багато про нього чула, але лише загальну інформацію. Дана презентація допомогла мені дізнатися детальніше про основні челенджи організації цього фотоконкурсу на локальному рівні (зокрема, мене дуже вразило питання, яке спікерка порадила поставити організаторам конкурсу перед початком собі: чи люди в моїй спільноті знають, що таке Фольклор?). Також ведучі презентації наголосили, що цей фотоконкурс — це чудова модливість локальної спільноти показати іншим країнам свої звичаї та культуру. Наразі, найбільш успішною країною-учасницею конкурсу є Індія. У конкурсі 2025 року особлива увага буде приділена жінкам і тема має бути Фемінізм та фольклор, що на мою думку є дуже цікавим та важливим аспектом. По підсумку зустрічі я зрозуміла, що хочу долучитися наступного року до організаційної команди «Вікі любить фольклор» в Україні і допомогти залучити більше людей у цей проєкт.

Також, дуже пам'ятною для мене видалася сесія під час другого дня «GLAM CSI (Contributor Study Initiative) Workshop on Documenting Wiki User Stories: From Insight to Action», що була фактично підсумком напрацювань, які Andrew Lih з командою збирали під час Вікімедіа Хакатону в травні 2024 року в Таллінні, Естонія. Я була також присутня на тій конференції і багато співпрацювала з Andrew про труднощі та шляхи покращення тулів для фотоконкурсів «Wiki loves …». Тоді в рамках Вікіхакатону я також створила User Story саме по моїй сфері діяльності над фотоконкурсом «Вікі любить пам'ятки». Під час сесії на Вікіманії, для мене була велика честь і несподіванка, що Ендрю запросив мене на сцену і дав можливість розповісти більше гостям про мою користувацьку історію та досвід роботи з цим тулом. Я сподіваюся, що у майбутньому моя допомога зі створенням вимог буле використана і технічна команда виправить поточний функціонал.

Третім я б хотіла виділити Youth meetup, тобто це була не лекція, а скоріше сесія-зустріч, де молоді люди віком від 18-28 років ділилися своїм досвідом залучення молоді до Вікіруху в різних спільнотах, челенджами та шляхами їх розвитку. Виявилося, що не дивлячись на те, що ми з різних країн, і навіть континентів, проблеми у нас дуже схожі. Зокрема, неодноразово пролунала думка, що новачкам з молоді треба створити більш підтримуюче середовище, щоб в них не було відчуття страху зробити помилку та самотності. Другою важливою річчю є більш інтерактивний контент для соціальних мереж — наприклад, додавати особисті історії Вікіпедистів та волонтерів, цікавинки з їх життя, тощо. Ще один інсайд для мене, що зараз молоді люди дуже спрямовані на отримання швидких результатів, тому, наприклад, вони роблять купу фото для Інстаграму, щоб отримати вподобайки, але не хочуть додавати їх у Вікісховище і ми маємо разом знайти рішення як це змінити. За підсумками зустрічі було жвирішено, що дійсно молоді учасники з різних країн мають тісніше співпрацювати один з одним і ми створили спільний чат для комунікації.


4. Чи познайомилися ви із новими людьми на конференції? Наведіть приклади конкретних людей та / або груп людей, із якими познайомилися.

Так, це досить велика кількість людей, тож наведу декілька прикладів: Користувачка Shreya.Bhopal з Індії (вона запросила мене до журі фотоконкурсу «Вікі любить Землю в Гані», розповіла про фотоконкурси «Вікі любить їжу» та «Вікі любить фольклор» в Індії, про Вікі клуб при університеті, як спосіб залучення молоді до Вікіспільноти, про Women Summit та цей рух. Також я дізналася вперше що існує дуже активна Commons Photographers User Group.), користувачка Waithamai та користувач Vogone з Німеччини (ми обговорили про кооперацію країн Німеччина, Австрія та Швейцарія у рамках Вікіруху, ініціативи по залученню молоді, зокрема в Німеччині є спецальні Вікіконференції для осіб до 21 року, тощо. Я вперше дізналася, що Вікідані були придумані в Німеччині), Rosie Stephenson-Goodknight (США) та Victoria (Білорусь, США) (обидві розповіли мені більше про рух по збільшенні статей про жінок у Вікіпросторі та Wikiwomen summit, також про новий вид сесій — постер-сесії та ідею, що за нею стоїть), Venca24 (Чехія) (розповів про щотижневі зустрічі Вікімедійців у Брно, користувацьку групу есперанто, програму в Чехії по співпраці молодих-віквтренерів та новачків пенсійного віку) тощо.

5. Чи з'явилися за результатами конференції у вас ідеї нових співпраць або й конкретні плани? Якщо так, розкажіть про них.

Так. По-перше, долучитися до організаційної команди «Вікі любить фольклор» в Україні у 2025 році, я відчуваю велику мотивацію долучити більше людей до конкурсу. Також, так як я є в організаційній команді Наукового фотоконкурсу ми обговорили співпрацю з користувачкою-науковицею з України Лідією Ушій. Ще у мене з'явилося бажання проводити по можливості ще тімбілдінг активності для Вікіспільноти у майбутньому, оскільки на мою думку комфортна, дружня та підтримуюча атмосфера у спільноті — є ключем для її зросту та розвитку. Також під час Вікіманії я отримала запрошення долучитися до міжнародного журі фотоконкурсу «Вікі любить Землю у Республіці Гана», тож це напевно стало моєю першою міжнародною співпрацею і я дуже задоволена новим досвідом.

6. Якщо ви виступали на конференції, розкажіть про це — назва сесії, посилання на слайди тощо.

Так, під час Вікіманії я виступала на двох сесіях: бліц-промова на тему «Фотоконкурс „Вікі любить пам'ятки“ як спосіб документувати знищену культурну спадщину» ([1] я вважаю, що ця тема є дуже важливою, оскільки станом на серпень 2024 року в світі було близько 110 активних війн і наш український досвід може показати нашим колегам, що чаме «Вікі любить пам'ятки» дозволяє більше привернути уваги до зруйнованих будівель, задокументувати їх стан та створити вільний архів фото та відео для майбутніх поколінь) та постер-сесія "Постер «Вікі любить пам'ятки». Я вважаю, що постер-сесія пройшла дуже успішно, бо саме біля українського постеру було багато зацікавлених послухати про наш досвід з різних країн (в тому числі локальні організатори та активні учасники з Австрії, Данії, Німеччини, Туреччини, Франції)і під час розмови зі мною та членкинею організаційної команди Antanana багато людей підписалися на наші соціальні сторінки конкурсі та 11 люде заповнили форму для відсіювання фото в жовтні. До речі, український постер отримав нагороду найкрасивішого постера року і я виходила на сцену під час церемонії закриття за нагородою(Постер «Вікі любить пам'ятки»).

7. Чи отримали ви якісь нові навички, чи поглибили свої знання на якусь тему?

Так, зарах маю багато нових знань про різні Вікіпроєкти, багато особистих контактів з різних країн та телеграм-каналів, де можна знайти потрібну інформацію. Власне багато навичок та інсайдів перелічено вже вище. Також хочу окремо виділити навички комунікації та нетворкінгу, які дуже допомогли ефективно використати час на конференції та продуктивно вести особисті розмови.

Venzz

ред.
  1. Які ваші загальні враження від конференції? Чи була вона корисною для вашої вікімедійної роботи?
    Це найбільша вікімедійна подія на якій я брав участь. Масштаб вражає. Дуже велика кількість вікіпедистів з усього світу, що надає можливість зрозуміти масштабність та всеохопленість вікіруху. Участники з усього світу транслюють своє бачення, як можна використовувати вікіпроєкти, інколи у зовсім неочікуваний спосіб.
    Конференція була надзвичайно корисною для мене, я не тільки отримав нові знання, але й познайомився з купою цікавих вікіпедистів, які представляли цікаві проєкти. Я побачив, що до одного завдання можна підходити з різних сторін і реалізовувати його по своєму.
  2. Наведіть 2-3 сесії, які вам особливо запам'яталися / були для вас особливо корисними — і чому.
    У нульовий день я відвідав GLAM Global meetup, якому присвятив майже весь день. Тут обговорювали саме насущні проблеми роботу у напрямку БОГЕМА. Вдалося дізнатися про нові проєкти і, навіть, можливість долучення українців до німецького проєкту з оцифрування рукописів. Також обговорили з колегами, як саме потрібно покращувати обізнанність про проєкти серед професійної спільноти. Під час неформального спілкування, я зрозумів, що більшість проблем і думок з якими я стикався характерні і для інших вікіпедистів з інших країн. Я зрозумів, що я не один такий, а частина великого колективу бібліотекарів-вікіпедистів, які роблять свою, унікальну, діяльність. Ну й дізнався про існування спеціалізованих ресурсів і профільної вікіконференції.
    Сесія From Erasure to Documentation: Authority Control Data for Indian Artists and Artisans познайомила з контекстом, в якому працюють індійські вікіпедисти. Виявляється, така архаїчна річ, як кастова система існує в Індії і в наш час і вона робить перепони для рівного доступу до знань в країні. Це також стосується і збереження інформації про індійських митців. Зазвичай імена художників та ремісників з нижніх каст не зберегається у традиційній індійській системі через кастові пережитки. Однак, завдяки діяльності ентузіастів, така інформація наразі заноситься до Вікідати. Також ця діяльність важлива, навіть якщо деякі індійські установи займаються кодифікацією подібної інформації, оскільки інформація в інтернеті може зникати через зміни в структурі сайтів або в політиці установ. Тому вся інформація з сайтів установ дублюється до Вікіданих. Я вважаю, що нам потрібно перейняти цей досвід і зайнятися вікіданих своїми митцями та ремісниками.
    Також мене сильно зацікавили питання які підняли в сесії Older Vs Younger generations, How the generation gap can affect the work on Wikimedia Projects? У Вікіпроєктаї виявляється існує велика проблема у розриві поколінь. Такі проблеми я помічав і в українській спільноті на локальних вікіконференціях, однак доповідачі вирішили підійти до освітлення проблеми ґрунтовно, з наведенням статистичних данних. Були показані основні проблеми, які виникають через конфлікт поколінь у різних спільнотах, але в першу чергу в арабській. Нажаль лектори обмежилися лише постановою проблеми і були не готові запропонувати шляхи до вирішення. Після цієї сесії я сам довго думав про можливі шляхи до вирішення і надалі обговорював це з колегами. Потрібно буде зробити схоже дослідження щодо нашої спільноти.
  3. Назвіть 2-3 ідеї / інсайти / новини, про які ви дізналися з конференції і які можуть бути корисними вам особисто та / або українській вікіспільноті загалом
    Новий механізм виносок, який зробить непотрібним шаблон sfn та список літератури у сучасному вигляді. Тут є і плюси і мінуси, головне, цей механізм сильно вплине на написання великих статей з великою кількістю посилань. Треба його протестувати, щоб зрозуміти наскільки це добре.
    Дізнався про існування Вікіжурналу (WikiJournal) - наукового журналу, який працює на принципах вільного доступу та безкоштовної публікації. Дуже круто, що вікіспільнота робить проєкти націлені на науковців, це не тільки привертає увагу науковців до вікіпроєктів, але й дає науковцям серед вікіпедистів ще один майданчик для публікації. Це щось неймовірне, бачити наукові статті не у вигляді простого тексту, а покращені можливостями вікірозмітки та вікішаблонів. --Venzz (обговорення) 09:20, 15 вересня 2024 (UTC)[відповісти]
    Під час спілкування з глемівцями дізнався про Wikimedia+Libraries International Convention 2025 і вже подав заявку на участь. Навіть придумав тему доповіді, щоб представити наші досягнення у цій темі світовій спільноті. Тепер тримаю пальці, щоб узгодили участь. --Venzz (обговорення) 09:20, 15 вересня 2024 (UTC)[відповісти]
  4. Чи познайомилися ви із новими людьми на конференції? Наведіть приклади конкретних людей та / або груп людей, із якими познайомилися.
    Так я познайомився та встановив контакти з багатьма цікавими людьми на Вікіманії. Наприклад Andrew Leung, редактор вікіжурналу і дуже цікавий співрозмовник. Також Рудольф 1rhb познайомив мене з цікавим проєктом щодо оцифровки рукописів, виявилося ми маємо спільних знайомих у Швейцарії. Manfred Werner (WMAT), колега по ВЛП проєкту з Австрії. Було цікаво дізнатися про особливості проведення фотоконкурсів Вікі любить у Австрії. Був цікавий канадець Етьєн (Ebe123), окрім вікі говорили про хокей, він був у шоці від такої речі, як російський хокей. Естонець Raul Veede, з яким ми багато поговорили про вікіцитати. Румунка Клаудія (KLAUL) розповіла цікаве про глемівську діяльність в Румунії, заохочувала мене продовжувати свою роботу у цій сфері і знову у нас знайшлися спільні знайомі). Ще німкеня Моніка Шраєр розповідала багато цікавого про Німецьку вікіспільноту. Ну і дуже позитивна колега по глем Lucy Moore (Lajmmoore), від якої я дізнався як працює глем у Лідсі.
  5. Чи з'явилися за результатами конференції у вас ідеї нових співпраць або й конкретні плани? Якщо так, розкажіть про них.
    Неочікувано для мене, я став волонтером ВЛП під час конференції і потім навіть взяв участь у ланч-брейку щодо цього проєкту. Також, потрібно буде продовжити розмову з Рудольфом щодо співпраці по GLAM напрямку, його проєкт готовий допомогти нашій спільноті, потрібно тільки правильно все зробити, щоб був гарний результат. А так я побачив дуже багато можливостей, як і бібліотечна вікіконференція у Мексиці так і можливість публікуватися у Вікіжурналі. Некажучі про гарні проєкти, які варто реалізовувати у нас. Однак щоб все реалізувати не вистачить життя(, буду реалізовувати те, на що вистачить ресурсу.
  6. Якщо ви виступали на конференції, розкажіть про це — назва сесії, посилання на слайди тощо.
    Так, я виступав з бліц-промовою "Resilience Amid Conflict: The Wikimedia Community's Efforts in Kharkiv" про Харківську вікіспільноту. Слайди тут. Для мене було вперше доповыдати англыйською наживо, але все вдалося. Я був вражений, що після виступу до мене підходили незнайомі люди і казали які ми молодці у Харкові.
  7. Чи отримали ви якісь нові навички, чи поглибили свої знання на якусь тему?
    Я дізнався багато нового саме у тій сфері, на якій планую зосередити свою діяльність - GLAM. Я зміг наживо поговорити з людьми про те, як саме вони реалізують проєкти про які я читав в інтернеті і я дізнався багато нових шляхів реалізації глему у Вікіпедії. Нажаль, не всі ці проєкти реально реалізувати під час війни, але частину з них, я гадаю вдасться успішно провести в Україні за допомогою нашої організації та її партнерів.
    Я отримав інше бачення на проєкти Вікі любить, в першу чергу ВЛП. Я з нетерпінням чекаю коли у нас з'явится презентована програма з зручною робою з пам'ятками.
    Ну і головна навичка, яку я розвив, це спілкування з людьми англійською мовою. Спілкування про Вікіпедію і не тільки, це все класно і це мені допоможе у майбутньому презентувати Українську спільноту.

Ірина Бойко

ред.

1. Які ваші загальні враження від конференції? Чи була вона корисною для вашої вікімедійної роботи?

Конференція стала для мене важливим етапом для заглиблення у природу вікімедійного руху, принципи та поняття, якими керується спільнота. Це буде зокрема важливим для проведення комунікацій у подальшому, а також для міжнародної взаємодії з іншими афіліатами та Фондом Вікімедіа.

Приємно було побачити, що всі люди на Вікіманії — це ті, кого поєднує певний спільний спектр інтересів та принципів. Конференція та комунікація на ній була максимально здоровою та комфортною, поза тим чи ти досвідчений(а) вікіпедист(ка) чи лише долучилася до вікімедійного руху. Після конференції я відчуваю більшу залученість до спільноти та ще більше натхнення для подальшої роботи.

2. Наведіть 2-3 сесії, які вам особливо запам'яталися / були для вас особливо корисними — і чому.

Однією з тих, що найбільш запам’яталися — дискусія “International wiki photo competitions and armed conflict: if and how”. Це було певним продовженням вже тривалого обговорення принципів долучення та оцінки фото з країн, які переувають і різних видах військових конфліктів та війн. Хоча ми не дійшли до остаточного виставку, на мою думку це обговорення вже є важливим, адже конектить людей з різними досвідами та поглядами, а також показує, що міжнародні організатори розуміють, що це питання не зникне і обговорення необхідне для хоча б проміжних результатів.

Також особливо інформативним став Day Zero Wikimedians Advocacy Workshop. На ньому я змогла зрозуміти базово про процеси адвокації у Вікімедіа, які наявні питання та кейси актуальні у різних країнах, а також що ми з цим можемо робити. Також у кінці ми по групах розмірковували над тим, якими можуть бути unlikely allies у контексті безпеки дітей в інтернеті, тобто хто це та як з ними можна працювати, маючи спільні цілі, але різні підходи. Це буде для мене важливо у подальшій роботі з адвокацією в Україні.

Дуже важливою виявилася сесія Frontlines of Truth: Strategies and Tools for Combating Disinformation. У комунікаціях існують ситуації, коли ми стикаємося з дезінформацією, зокрема щодо Вікіпедії. Хоча сама сесія фокусувалася не на вікімедійному досвіді дезінформації, але загальні принципи перевірки інформації по тексту, відео та фото, ідентифікація ШІ виявилися корисними для загального розуміння того, як працює дезінформації. Це допоможе у майбутньому, якщо ми стикнемося з подібними кейсами в Україні.

3. Назвіть 2-3 ідеї / інсайти / новини, про які ви дізналися з конференції і які можуть бути корисними вам особисто та / або українській вікіспільноті загалом

З сесій по адвокації я дізналася про різні типи зацікавлених сторін, з якими можна співпрацювати, коли ми хочемо провадити якусь ідею чи зміни (місцеві та громадські організації, політичні фігури та учасники вікімедійного руху). Зокрема поговорили і про неочевидні сторони для співпраці: тих, з ким ми розділяємо спільні цінності, але маємо різні підходи. На практичній частині воркшопу ми у командах розробили власні списки таких неочевидних союзників та шляхом аналізу визначили, з ким ми найбільш ймовірно могли співпрацювати у професійній площині. Це хороша нова навичка, яку потім я зможу застосовувати й у роботі в Україні.

Ще одна ідея виринає з сесії «Вікімедіа Аргентина» “Wikipedia and journalism: The experience of Comunicar Diversidad from Wikimedia Argentina”. Вони розпочали власну програму з навчання та підтримки малих медіа, зокрема для того щоб створити позитивний зворотній зв'язок між ЗМІ та Вікімедіа. У межах програми вони запровадили мікрогранти, а також навчали журналістів використовувати інструменти та проєкти Вікімедіа у своїй роботі. У межах програми вони вже змогли отримати позитивні результати. Як на мене, це те, що можна було б спробувати реалізувати в Україні, адже це стане корисним як для Вікімедіа та української вікімедійної спільноти, завдяки більш грамотному підходу до їх висвітлення у медіа, так і медіа, які отримають краще розуміння та навички для роботи з Вікіпедією та її спільнотою.

4. Чи познайомилися ви із новими людьми на конференції? Наведіть приклади конкретних людей та / або груп людей, із якими познайомилися

За цей час я отримала змогу познайомитися з багатьма людьми з різних країн та афіліатів Вікімедіа. Наприклад, це були представники Вікімедіа Німеччина, зокрема Jan-David Franke, керівник проєкту «Політика та державний сектор», з яким ми працювали у команді на Day Zero Wikimedians Advocacy Workshop та продовжили спілкування протягом Вікіманії. Приємним знайомством стали Johanna Janhonen та Rikka з Фінляндії; з останньою ми обговорювали проєкт, до якого вона залучена, про жінок у мистецтві. Приємним знайомством також була Amal з Йорданії, з якою ми більше поспілкувалися про Україну. А з Heidi Meudt, кураторкою ботаніки Музею Нової Зеландії Те Папа Тонгарева, ми обговорювали українську культуру та мистецтво. Усі ці знайомства стали важливими як з вікімедійної сторони для моєї подальшої роботи у «Вікімедіа Україна», так і для уявлення людей з різних країн про Україну, її людей та українську культуру.

5. Чи з'явилися за результатами конференції у вас ідеї нових співпраць або й конкретні плани? Якщо так, розкажіть про них.

Вище я згадувала Advocacy Workshop — він для мене дав уявлення про те, як можна спробувати просувати свободу панорами в Україні під час війни. У цьому плані став хорошим прикладом досвід тайської команди, які під час виборів змогли. Моя ключова ідея полягає у тому, що зважаючи на війну та постійну загрозу пам’яткам нерухомої культурної спадщини в Україні, це можна залучати як аргумент для просування введення свободи панорами на юридичному рівні. Також, на цьому воркшопі одна з учасниць — Camille — розповіла про the Blue Shield, організація яка займається захистом світової культурної спадщини від таких загроз, як збройні конфлікти та стихійні лиха, зокрема порадила звернутися до них, адже вони займаються також і захистом культурної спадщини України. Потенційно це може стати у пригоді для потенційної співпраці у майбутньому у контексті «Вікі люблять пам’ятки».

6. Якщо ви виступали на конференції, розкажіть про це — назва сесії, посилання на слайди тощо.

Не виступала на конференції.

7. Чи отримали ви якісь нові навички, чи поглибили свої знання на якусь тему?

У першу чергу я змогла значно покращити свої базові знання, які стосуються адвокації. Велика частина була присвячена Child’s safety у інтернеті та закони, які вже прийняли інші держави щодо цього, що може потенційно конфліктувати з принципами Вікіпедії (як от збір інформації про кожного користувача, включно з віком, гендером тощо). Хоча в Україні поки це не є актуальним питанням, у майбутньому це може змінитися, тож цей досвід є актуальним.

Я вже згадувала про сесії з адвокації (бо вони виявилися для мене одними з найбільш інформативних), які стануть у пригоді для подальшої роботи у цій темі. Хоч це не практичні навички, але зрозуміти «температуру по палаті» та контекст, у якому перебувають різні країни не менш важливо.

Хоча більша частина отриманих знань не є напряму прикладними, конференція стала важливим аспектом для мене як для вікімедійки-новачки.

Коментарі

ред.
  1. ↑ Якщо не можете надіслати чеки, бо перебуваєте за кордоном чи у вашому населеному пункті не працює пошта, достатньо електронної версії

Посилання

ред.
  1. ↑ https://wikimania.eventyay.com/2024/talk/review/ZPYVQ8KTNCKJ8GJ3JWMFZ9JW8TBEGK7U
Отримано з https://ua.wikimedia.org/w/index.php?title=Вікіманія_2024&oldid=85257