Обговорення:200-річчя Тараса Шевченка

Найсвіжіший коментар: Pavlo Shevelo у темі «Скановані видання творів Шевченка» 10 років тому

Повне видання творів ред.

Можу запропонувати шановному товариству провести повний вікіджерельний цикл оцифрування повного зібрання творів Шевченка у 14 томах, виданого у 1959-1961 роках у Чикаго. Це зібрання є цінним для нас, бо хоча воно є достатньо сучасним, воно є вільним з достатньо високою ймовірністю (PD-US-not-renewed + відсутність результатів в Copyright Renewal Database ). Я не проти долучитися, але якщо зголосяться хоча б кілька людей - після оцифрування Кобзаря 1876 року мені самотужки не дуже цікаво буде братися за такий шмат роботи. --DixonD (обговорення) 09:58, 29 грудня 2013 (UTC)Відповісти

Прекрасна ідея!
…одначе з огляду як на важливість роботи, так і її об'єм (14 томів - то "не жарт") либонь принципово важливо почати з того, щоб досягти 100% ясності щодо "з достатньо високою ймовірністю". --pavlosh (обговорення) 11:38, 29 грудня 2013 (UTC)Відповісти
Щоб досягнути 100% ясності, напевно треба подавати запит в U.S. Copyright Office, щоб вони пошукали за $165 за годину. --DixonD (обговорення) 12:05, 29 грудня 2013 (UTC)Відповісти
Тоді до посередництва у стосунках з тією високою (та дорогою :)) інстанцією варто запросити Когось (наразі не знаю кого) з WMF. --pavlosh (обговорення) 12:51, 29 грудня 2013 (UTC)Відповісти
Крута ідея! Я беруся принаймні за один том протягом наступного року. Бо гадаю, що до березня вже не встигну точно. Ріспект за те, що залив! --Amakuha 17:10, 29 грудня 2013 (UTC)Відповісти

Редатон і АД ред.

«Шевченківський словник» ред.

Андрій Макуха спочатку додав пропозицію провести оцифровку Шевченківського словника (1975, 1977), а потім сам же скасував її, бо "цей словник є на «Літописі»".

Гадаю Андрій поспішив із скасуванням (своєї) доброї ідеї — хоча б тому, що на вказаному ресурсі цей словник розміщено на умовах, що не відповідають вільній ліцензії.

--pavlosh (обговорення) 02:58, 30 грудня 2013 (UTC)Відповісти

Головне - дістати дозвіл, що б дозволяв розмістити скан книги у Сховищі. --DixonD (обговорення) 08:00, 30 грудня 2013 (UTC)Відповісти
Якщо буде отримано дозвіл, то скан книги обов'язковий для ОТРС? Я правильно зрозумів? --Amakuha 10:21, 30 грудня 2013 (UTC)Відповісти
Для OTRS то не обов'язково, достатньо лише другої сторінки (з копірайтами), але у Вікіджерелах зараз адміни суворі, вимагають першоджерела… Хоча після проблеми з Білецьким я схильний до того, щоб просити скани усіх книг.--Ahonc (обговорення) 10:25, 30 грудня 2013 (UTC)Відповісти

Тарас Шевченко у Вікіпедії ред.

Доречним вбачаю видання в 2014 році книжки «Тарас Шевченко у Вікіпедії» за зразком польського видання про Марію Кюрі. --Jbuket (обговорення) 11:16, 30 грудня 2013 (UTC)Відповісти

В чому доречність? Який ефект був від польських видань?
Хто є читачем цих книжок? На яку аудиторію вони спрямовані?
Чи з'явилися якісь поціновувачі у цих видань? Позитивні відгуки у ЗМІ? --Amakuha 11:40, 30 грудня 2013 (UTC)Відповісти
Аудиторія - усі шанувальники творчості Тараса Шевченка. Здається мені у світі немає аналогу - біографії Шевченка кількома десятками мов у одному виданні. Переконаний, така книжка матиме успіх. Щодо розголосу польських видань - варто запитати у поляків. Я такою інформацією не володію. --Jbuket (обговорення) 11:58, 30 грудня 2013 (UTC)Відповісти
Виходячи із реакції на видання «Марія Кюрі у Вікіпедії» (точніше повну відсутність такої реакції), я переконаний, що аналогічна книга про Шевченка не матиме успіху. Хоча на Форумі видавців 2011 року перша книга могла виграти одну із спеціальних премій як диковинка (книга із 1000 авторами!), нові такі видання, в яких просто роздруковані статті Вікіпедії, не виглядають доцільними. Можливо ми ще й можемо когось цим здивувати, але коло читачів цих книжок є надзвичайно вузьким, а сама ідея друку статей Вікіпедії, на мій погляд, позбавлена обґрунтування. --Amakuha 13:55, 31 грудня 2013 (UTC)Відповісти

Скановані видання творів Шевченка ред.

Багато раз пробігала інформація, що Національний музей Тараса Шевченка чи то планує, чи то робить, чи то вже зробив віртуальних архів документів та видань Шевченка. Також у Вікіпедії вже було обговорення на цю тему. В даний момент Електронні Архіви України гордо пишуть, що "Станом на липень 2013 року усього було оцифровано понад 150 видань з фондів Національного музею Тараса Шевченка.". Сторінка ж музею "Видання творів Т. Шевченка" наповнена за принципом "подивіться, що у нас є і чого ви так просто не дістанете".

Так от. Було б чудово, якби ми ці всі скани отримали і залили на Сховище. Напевно можна спробувати звернутися офіційно через ВМ УА, пообіцявши їм PR і славу. Державні установи люблять офіціоз. --DixonD (обговорення) 00:22, 6 січня 2014 (UTC)Відповісти

Ідея слушна, без сумніву, а над втіленням треба помізкувати.
  1. Те, що у спілкуванні з такою установою, як Національний музей Тараса Шевченка, без "офіціозу" не обійтись, то це зрозуміло;
  2. …обіцянкою "PR і слави" тут не обійдешся, бо PR- та медійні можливості цієї установи не менші, ніж у WMUA;
--pavlosh (обговорення) 00:37, 6 січня 2014 (UTC)Відповісти
додамо ("для повноти картини") ще той лінк, що нещодавно Микола Приходько опублікував (у розсилці): http://www.day.kiev.ua/uk/article/media/poglyad-kriz-chas
--pavlosh (обговорення) 00:42, 6 січня 2014 (UTC)Відповісти
Здається, що інтернет-портал «Погляд крізь час» Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка є у кращому разі інтранет-порталом, якщо він взагалі існує. --DixonD (обговорення) 06:15, 6 січня 2014 (UTC)Відповісти
Чітка інформація наразі відсутня, то час покаже. За наявною інформацією (чи то оприлюдненими натяками) портал працює зараз як інтранет ресурс тому, що досі перебуває в стадії розробки. Втім на подібних ("відомчих") ресурсах частина матеріалів та функцій завжди доступна лише в режимі "для своїх".
--pavlosh (обговорення) 19:50, 6 січня 2014 (UTC)Відповісти
Повернутися до сторінки «200-річчя Тараса Шевченка»